• бабахати

    1. Потужно, гучно стріляти, вибухати; видавати сильний звук пострілу або вибуху.

    2. Перен. Сильно, різко вдаряти когось або щось; грюкати.

    3. Розм. Їсти з великим апетитом, швидко та багато (зазвичай про тверду їжу, яку потрібно гризти).

  • бабакуватий

    1. (про людину) Такий, що має риси, властиві бабаку (старому, немічному чоловікові); старечий, немічний, дряхлий.

    2. (переносно, про предмет або явище) Застарілий, що втратив свою силу, міцність або актуальність; старомодний, дряхлий.

  • бабаковий

    1. Стосовний до Бабака, пов’язаний із ним (зазвичай про місцевість, названу на честь людини на прізвище Бабак).

    2. Стосовний до бабака (гризуна), властивий йому, що стосується бабаків.

  • баб’ячий

    1. Властивий бабам (жінкам), що стосується бабів.

    2. Притаманний бабі (знахарці, ворожці), пов’язаний із нею.

    3. Перен. Низької якості, кволий, неміцний; такий, що викликає зневагу (про речі, явища).

    4. У складі ботанічних назв: *баб’ячі пелюстки* — народна назва рослини анемона лісова; *баб’яче зілля* — народна назва рослини материнка.

  • ба-де-шосс

    Ба-де-шосс (фр. bas-de-chausses) — історичний термін для позначення довгих, щільних панчіх або штанів-чохлів, що були частиною чоловічого костюма в Західній Європі, особливо в епоху Відродження та бароко (приблизно XV–XVII століття).

    У сучасному вжитку — власна назва вузької моделі брюк (як правило, жіночих), що щільно облягають ноги від стегна до гомілки або щиколотки, на зразок лосин але з іншої тканини; часто використовується як синонім до “легінси” або “вужчі брюки”.

  • ба-де-ботт

    1. Ба-де-ботт (фр. bas-de-botte) — вид низького чоловічого черевика з голенищем, що доходить приблизно до середини литки, який був поширений у Західній Європі, особливо у Франції, у XVII–XVIII століттях.

    2. Ба-де-ботт — власна назва моделі черевиків або бренду взуття, що відтворює або використовує історичний дизайн та назву такого взуття.

  • ба

    1. Сполучник, що вживається для вираження підсилення, протиставлення або несподіваного висновку; відповідає значенням “але”, “проте”, “однак”, “та”.

    2. Уживається на початку речення для вираження підсилення, наголосу на думці, що висловлюється; відповідає значенням “адже”, “та ж”, “хіба”.

    3. (У складі сполучників) Складовий елемент складних сполучників “а ба”, “ба й”, “ба навіть”, “ба й то”, що слугують для вираження протиставлення, уточнення чи підсилення.

  • б-ка

    Скорочене позначення слова “бібліотека”, що використовується переважно в офіційних документах, каталогах, бібліографічних описів, на вивісках або в схематичних записах.

  • б’єрнсон

    Б’єрнсон — прізвище норвезького походження, найвідомішим носієм якого є Б’єрнстьєрне Б’єрнсон (1832–1910), норвезький письменник, поет, драматург і громадський діяч, лауреат Нобелівської премії з літератури (1903).

    Б’єрнсон — у переносному значенні може вживатися як символ норвезької літератури та культури доби національного відродження (наприклад, “норвезький Б’єрнсон”).

  • б’єнале

    1. Міжнародна художня виставка, що відбувається регулярно раз на два роки.

    2. Будь-який культурний захід (фестиваль, конкурс, огляд тощо), що проводиться з такою ж періодичністю — кожні два роки.