ба

[bɑ] Частка

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Сполучник, що вживається для вираження підсилення, протиставлення або несподіваного висновку; відповідає значенням “але”, “проте”, “однак”, “та”.

  2. (Лінгвістика) –

    Уживається на початку речення для вираження підсилення, наголосу на думці, що висловлюється; відповідає значенням “адже”, “та ж”, “хіба”.

  3. (Лінгвістика) –

    (У складі сполучників) Складовий елемент складних сполучників “а ба”, “ба й”, “ба навіть”, “ба й то”, що слугують для вираження протиставлення, уточнення чи підсилення.

Більше записів