1. Наказувати, розпоряджатися, давати вказівку щодо виконання чогось (зазвичай з відтінком урочистості або владних повноважень).
2. (Застаріле) Бажати, хотіти, мати намір.
Словник Української Мови
1. Наказувати, розпоряджатися, давати вказівку щодо виконання чогось (зазвичай з відтінком урочистості або владних повноважень).
2. (Застаріле) Бажати, хотіти, мати намір.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області.
2. (діал.) Глибоке місце у воді, яма, западина на дні водойми; глибина.
3. (діал.) Видобувна шахта, вертикальна або похила виробка для видобутку корисних копалин; копанка.
1. Чоловіче ім’я єврейського походження (івр. בִּנְיָמִין, Binyāmîn — «син правиці» або «син півдня»), що вживається в українській мові.
2. У Біблії — молодший син патріарха Якова та Рахілі, родоначальник одного з дванадцяти колін (племен) Ізраїлевих.
Етилбутилацетат — органічна сполука, складний ефір, що утворюється з етилового спирту та бутанової кислоти; безбарвна рідина з характерним фруктовим запахом, що застосовується як розчинник у лакофарбовій промисловості та для синтезу інших хімічних речовин.
1. Який стосується або належить до Веліна — міфічної країни з української народної утопічної легенди, де панують справедливість і достаток.
2. Який характеризується ідеальним, утопічним устроєм життя, подібним до того, що описується в легендах про Велін.
1. Пов’язаний з ризикованими фінансовими вкладеннями, зокрема в інноваційні проекти або новітні підприємства з метою отримання високого прибутку.
2. Стосунний до венчурного капіталу — інвестицій, що здійснюються в бізнес з високим ступенем ризику.
1. Високі гумові чоботи, що зазвичай досягають коліна або вище, призначені для захисту від вологи, бруду та холоду, особливо популярні в сільській місцевості або для роботи на відкритому повітрі.
2. Рідкісна вживана назва для міста Веллінгтон — столиці Нової Зеландії.
1. Ставати глибшим, набувати більшої глибини (про водойми, ями, заглиблення тощо).
2. Перен. Ставати більш серйозним, насиченим, інтенсивним; посилюватися (про почуття, явища, процеси).
3. Перен. Присвячувати себе вивченню, детальному розгляду чогось; заглиблюватися в суть проблеми, питання, теми.
Вентромедіальний (від лат. venter — «живіт» і medialis — «середній») — термін, що позначає розташування або спрямованість у нижній (черевній) та серединній частині будь-якого органу чи структури, найчастіше в анатомії та нейронауках.
У нейроанатомії — стосується ділянки гіпоталамуса (вентромедіальне ядро), яка відіграє ключову роль у регуляції харчової поведінки, ситості та енергетичного обміну.
Етилбутиламін — органічна сполука, амін, що є похідним аміаку, в якому два атоми водню заміщені на етильний (C₂H₅–) та бутильний (C₄H₉–) залишки; структурний ізомер з формулою C₆H₁₅N, що використовується в органічному синтезі.