1. Наказувати, розпоряджатися, давати вказівку щодо виконання чогось (зазвичай з відтінком урочистості або владних повноважень).
2. (Застаріле) Бажати, хотіти, мати намір.
веліти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Боярине, я тепер не раб твій, але вільний громадянин, і тільки моя громада може веліти мені мовчати. Я досі мовчав, але тепер мені велять говорити.
— Невідомий автор
Частина мови: дієслово () |