Словник Української Мови
1. Спрямований проти нігілізму як заперечення загальновизнаних цінностей, моральних норм, ідеологічних або культурних традицій; що протистоїть нігілістичним поглядам.
2. (У літературознавстві та культурології) Пов’язаний з художніми творами, ідеями або рухами, які виступають проти нігілізму, зокрема стосовно російської літератури другої половини XIX століття, що протиставлялася ідеям нігілістичного спрощення та заперечення.
1. У давньогрецькій міфології — син Евріпіла, царя острова Кос, один з претендентів на руку Єлени Троянської, який брав участь у Троянській війні на боці ахейців.
2. У давньогрецькій міфології — один з женихів Пенелопи, що домагався її руки під час відсутності Одіссея, відомий своєю зухвалістю та жадібністю; був убитий Одіссеєм після його повернення на Ітаку.
Антинуклон — античастинка нуклона (протона або нейтрона), що має ту саму масу та спін, але протилежні знаки електричного заряду та інших квантових чисел (наприклад, баріонного заряду).
1. У фізиці та техніці — властивість або стан, при якому об’єкт не здійснює обертання навколо власної осі, або спеціальний механізм, що запобігає такому обертанню.
2. У математиці, зокрема в теорії вузлів та теорії кос — специфічна властивість або операція, пов’язана з відсутністю або компенсацією обертання компонентів геометричної структури.
3. У техніці та машинобудуванні — пристрій або система (наприклад, муфта, підшипник), основним призначенням яких є блокування відносного поворотного руху між двома деталями або вузлами конструкції.
Антиобліднювач — спеціальна хімічна речовина або суміш (рідка, гранульована або тверда), що призначена для запобігання утворенню льоду та інею або для їх розморожування на різних поверхнях (наприклад, на дорожньому покритті, крилах літаків, гальмівних системах).
Антиобліднювач — технічний пристрій або система (наприклад, електрообігрівальна стрічка), що встановлюється для активного запобігання обмерзанню на певних конструкціях, вузлах транспортних засобів або обладнанні.
1. (про лікарські засоби, препарати) Такий, що пригнічує овуляцію (визрівання та вихід яйцеклітини з яєчника) і тим самим запобігає заплідненню; протизаплідний.
2. (про дію, ефект) Спрямований на припинення або блокування процесу овуляції.
Антиозонант — хімічна речовина, що додається до полімерних матеріалів (наприклад, гуми) для захисту їх від руйнівної дії озону, який викликає тріщини та старіння матеріалу.
1. Який уповільнює або запобігає процесам окиснення, особливо в хімічних речовинах, матеріалах або біологічних системах; антиоксидантний.
2. (У хімії та технологіях) Призначений для захисту матеріалів (наприклад, металу, полімерів, палива) від руйнівної дії кисню повітря або інших окиснювачів.
1. (хімія, технологія) Речовини, що уповільнюють або запобігають окиснювальним процесам, зокрема псуванню (порціянню) продуктів, полімерних матеріалів, палив та мастил; антиоксиданти, інгібітори окиснення.
2. (біохімія, медицина) Сполуки (наприклад, вітаміни C, E, каротиноїди), які нейтралізують шкідливу дію вільних радикалів в організмі, захищаючи клітини від пошкодження; антиоксиданти.
Речовина, що уповільнює або запобігає окиснювальним процесам у продуктах харчування, зберігаючи їх якість, колір та смак; консервант.
Хімічна сполука, яка додається до полімерів, палив, олив тощо для запобігання їхньому старінню та псуванню під впливом кисню повітря.
У біології та медицині — синонім до “антиоксидант”: сполука, що нейтралізує шкідливі вільні радикали в організмі, захищаючи клітини від пошкодження.