1. Який покритий димом або затьмарений димом; наповнений димом.
2. Який має темний, сіруватий колір, наче покритий димом; димчастий.
3. Переносно: який виглядає невиразно, тьмяно, без яскравості через туман, серу погоду тощо.
-
задимка
Задимка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
Задимка — власна назва річки в Україні, правої притоки Стрию (басейн Дністра).
-
задимитися
1. Покритися димом, наповнитися димом; почати сильно димити (про приміщення, простір).
2. Стати задимленим, втратити прозорість через дим або туман (про повітря, скло тощо).
3. Розм. Почати інтенсивно курити (про людину).
-
задимити
1. Покрити димом, наповнити димом приміщення або простір.
2. Розпочати димити, почати виділяти дим (про димар, піч тощо).
3. Розм. Почати інтенсивно курити (тютюн, цигарку тощо).
-
задиматися
1. (розм.) Підніматися вгору, здійматися (про дим, пару, пил тощо).
2. (перен., розм.) Виникати, з’являтися (про почуття, думки, спогади).
3. (перен., розм.) Піддаватися збудженню, запалюванню, захоплюватися чимось до надмірності.
-
задимати
1. Розпалювати, роздмухувати вогонь, зокрема в печі, каміні тощо; розпалювати щось для отримання вогню або жару.
2. Перен. Викликати, провокувати сильні почуття, емоції, пристрасті, суперечки тощо; розпалювати, роздмухувати.
-
задилькотітися
Задилькотітися — діалектне дієслово, що означає почати дількотіти, тобто швидко й безладно говорити, базікати, теревенити, часто зі збудженням ароздратуванням.
-
задилькотіти
1. Почати дількотіти, видавати дількітливі звуки (про птахів, комах тощо).
2. Розпочати говорити швидко, багато і зворушено, часто тонким голосом (про людей).
-
задилькотатися
Задилькотатися — почати дількотатися, тобто робити швидкі, дрібні рухи, тремтіти від холоду, страху або хвилювання.
-
задилькотати
1. Почати дількотати — видавати різкі, переривчасті звуки, схожі на дзижчання або стрекотіння комах, механізмів тощо.
2. Розмовно, про людину: почати швидко, збуджено та часто несвязно говорити, балакати, лопотати.