Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “заготовляти” — процес підготовки, створення запасів чогось (наприклад, продуктів харчування, сировини, матеріалів) для майбутнього використання.
2. (зазвичаї множина, “заготовлення”) Те, що заготовлено; запас, заготовка (конкретні предмети або матеріали).
1. Який попередньо приготували, зробили заздалегідь для певної мети; запасений.
2. Який був підготовлений, створений як чорновий варіант для подальшої обробки або завершення.
1. Дія за значенням заготовляти; приготування, накопичення чого-небудь у потрібній кількості заздалегідь.
2. Те, що заготовлено, запасено; запас, продукт, матеріал, що призначений для подальшої переробки або використання.
3. Напівфабрикат, деталь або виріб, що підлягає подальшій механічній обробці (у виробництві).
4. Попередній, чорновий запис, начерк, план майбутнього твору.
5. У лісовому господарстві: деревина, заготовлена для подальшого використання (колоди, бруси, дошки тощо).
1. Запастися чим-небудь у потрібній кількості, приготувати щось для майбутнього використання.
2. Підготуватися, приготуватися до чого-небудь, взяти на себе якісь зобов’язання.
1. Приготувати щось наперед, зробити запас чогось для майбутнього використання.
2. Придбати, зібрати або заготувати (сировину, продукти тощо) для промислової переробки або реалізації (у галузі торгівлі або заготівель).
3. Підготувати, створити щось попередньо (наприклад, текст, матеріали для роботи).
Заготовач — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також дитячих книжок.
Заготовач — власна назва однойменної книгарні у місті Києві, що є партнером видавництва та спеціалізується на продажу його продукції та іншої якісної літератури.
1. Який був заготовлений, приготований заздалегідь для певної мети; запасений.
2. Який був виготовлений, створений шляхом технологічної обробки сировини (у промисловості, сільському господарстві).
Заготконтора — скорочена назва заготовчої контори, установи або організації, яка займалася заготівлею (закупівлею) сільськогосподарської продукції, сировини або інших товарів у державних цілях, переважно в радянський період.
Заготконтора — розмовна назва будь-якої організації, підприємства або контори, основним видом діяльності якої є закупівля (заготівля) чого-небудь.
Заготзерно — власна назва державної організації в СРСР, яка займалася централізованою заготівлею, зберіганням та розподілом зерна та іншої сільськогосподарської продукції.
Заготзерно — розмовна назва пункту, контори або установи системи “Заготзерно”, де безпосередньо проводилися операції з прийому та обліку зерна від колгоспів та радгоспів.
1. Скорочене розмовне позначення заготівлі — заготовки, напівфабрикату або матеріалу, підготовленого для подальшої обробки чи використання у виробництві (наприклад, металевий загот, листовий загот).
2. У побуті — часто вживається для позначення заготовлених у певний сезон продуктів харчування (консервованих, квашених, сушених тощо), зазвичай у множині: “робити загот(и) на зиму”, “овочеві загот(и)”.
3. У спеціальній термінології (наприклад, у виробництві) — може виступати як стисла форма термінів “заготівельний пункт”, “заготівельний цех” або “заготівля” (у значенні процесу закупівлі сировини).