заготовка

1. Дія за значенням заготовляти; приготування, накопичення чого-небудь у потрібній кількості заздалегідь.

2. Те, що заготовлено, запасено; запас, продукт, матеріал, що призначений для подальшої переробки або використання.

3. Напівфабрикат, деталь або виріб, що підлягає подальшій механічній обробці (у виробництві).

4. Попередній, чорновий запис, начерк, план майбутнього твору.

5. У лісовому господарстві: деревина, заготовлена для подальшого використання (колоди, бруси, дошки тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Не виключено, що ця заготовка зроблена кимось із них. Окремо також слід згадати досить ранній, проте дуже скорочений текст концепції, наявний у “Катехізисі” Лаврентія Зизанія 933.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник () |