Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “заквітчувати” — прикрашання квітами, вплітання квітів у щось; надання чомусь квітучого вигляду.
2. (у переносному значенні) Насичення художнього твору, мови тощо надмірними прикрасами, вишуканими, але часто непотрібними образами або виразами; перевантаження прикрашательськими елементами.
1. Покритися квітами, почати цвісти (про рослини).
2. Перен. Прикраситися, оздобитися чимось яскравим, барвистим, схожим на квіти.
Прикрасити квітами, увінчати квітами.
Переносно: прикрасити, оздобити чимось красивим, вишуканим (про мову, стиль тощо).
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Тернопільській області, Чортківському районі; адміністративно належить до Білобожницької сільської громади.
2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова «заквітчати»; прикрашання квітами, увінчання квітами або вінком.
Прикрашений квітами, увінчаний квітами.
Переносно: прикрашений, оздоблений чимось гарним, вишуканим (наприклад, заквітчаний промовами).
1. Почати квітнути, покриватися квітами; набувати вигляду квітучої рослини.
2. Перен. Ставати прикрашеним, яскравим, різнобарвним (наприклад, про пейзаж, вулицю).
3. Перен. Розквітати, досягати найкращого стану, найвищого ступеня розвитку (про людину, мистецтво, діяльність тощо).
1. Почати квітнути, покриватися квітами; набувати вигляду квітучої рослини.
2. Перен. Розквітати, досягати найвищого ступеня розвитку, сили, краси; оживати, наповнюватися яскравими подіями або почуттями.
3. Покриватися чимось, що нагадує квіти (наприклад, цвіллю, плямами).
1. Покриватися квітами, починати цвісти (про рослини).
2. Перен. Ставати прикрашеним, набувати яскравого, барвистого вигляду; розквітати.
1. Покривати квітами, прикрашати квітами.
2. Перен. Прикрашати, оздоблювати (мову, стиль тощо), часто надмірно, використовуючи пишні, барвисті вирази.
заквітнути — почати квітнути, вкритися квітами; переносно: досягти розквіту, найвищого ступеня розвитку, стати квітучим, багатим, успішним.