1. Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.
2. Почати коптіти, виділяти кіптяву або дим.
3. Перен. Почати виявляти невдоволення, сердито бурчати, гарчати.
-
закопилюватися
1. Покриватися копилом, накопичуватися у великій кількості, збиратися (переважно про сипкі речовини, пил, сніг тощо).
2. (перен.) Набиратися, накопичуватися (про абстрактні поняття: проблеми, справи, обов’язки).
-
закопилювати
1. (спец.) Наносити копиль на поверхню металу для захисту від окислення під час нагрівання або для поліпшення умов паяння.
2. (перен., розм.) Забруднювати, покривати пилом, дрібними частками чогось; робити копильним.
-
закопилювання
1. (техн.) Процес накопичення пилу, сажі або інших дрібних частинок на поверхні чогось; забруднення пилом.
2. (перен., рідк.) Надмірне нагромадження, накопичення чогось (наприклад, інформації, обов’язків), що ускладнює сприйняття або функціонування.
-
закопилитися
1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь, втратити чіткість, стати незрозумілим, невиразним (про думки, міркування тощо).
2. (перен., розм.) Засмутитися, зажуритися, впасти в задуму або нерішучість через складні обставини.
-
закопилити
1. (розм.) Почати копилити, стати копилити; набрати, накопичити грошей або інших матеріальних цінностей.
2. (перен., розм.) Зібрати, накопичити якісь знання, відомості, враження тощо.
-
закопилений
1. Який має форму копили, нагадує копилу (гостру, конусоподібну вершину гори або скелі).
2. Утворений у результаті копилення, нагромадження; накопичений.
-
закоперщик
Закоперщик — власна назва, псевдонім українського письменника, публіциста та громадського діяча Івана Франка, який він використовував у період 1876–1878 років, зокрема для публікацій у журналі «Друг».
Закоперщик — власна назва, псевдонім українського письменника, громадського діяча та перекладача Олександра Кониського, який він вживав у 1870-х роках.
-
закопатися
1. Заритися, зануритися в щось сипке, рідке, м’яке (у землю, пісок, сніг тощо).
2. Перен. Зануритися в якусь справу, захопитися нею повністю, відгородитися від зовнішнього світу.
3. Розм. Заснути глибоким сном.
-
закопати
1. Помістити щось у викопану яму, засипати землею, поховати в землі.
2. Приховати, сховати щось, заривши в землю (часто з метою збереження).
3. Перен. Присвятити себе комусь або чомусь, віддати всі сили, опинитися в стані повної відданості (часто з відтінком негативного значення).