1. (історичне) Довга лінійка або жердина, яка використовувалася для вимірювання довжини, відстані, зокрема земельних ділянок.

2. (переносне значення, заст.) Людина, яка має високу, худорляву статуру; довгий, високий чоловік.

1. Тривалий період життя, тривалість життя, особливо в контексті здорового та активного старіння.

2. (У переносному значенні) Довга, тривала існування чогось, тривалість функціонування (наприклад, організації, явища, технічного пристрою).

Жінка, яка живе дуже довго, значно перевищуючи середню тривалість життя людини.

Людина, яка живе або прожила дуже довго, значно перевищуючи середню тривалість життя.

Тварина або рослина, що відрізняється надзвичайно довгим життєвим циклом.

Переносно: предмет, який довго існує або функціонує, значно довше за звичайний термін служби (наприклад, про техніку, будівлю тощо).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

2. (заст., рідк.) Тривале життя, довголіття; тривалість існування чого-небудь.

1. Той, хто має довгу гриву (переважно про коня).

2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що вказує на характерну зовнішню ознаку (наприклад, волосся).

Властивість об’єкта (живого організму, матеріалу, конструкції, явища) існувати, функціонувати або зберігати свої основні якості протягом тривалого часу.

Здатність людини до тривалого життя; довголіття.

Тривалість існування, служби, функціонування чого-небудь.

1. Рослинний або тваринний організм, що відрізняється винятково довгим життям порівняно з іншими представниками свого виду або класу (наприклад, дуб, слон, гренландський кит).

2. Людина, яка прожила дуже довге життя; довгожитель.

1. Розмовна назва будівлі, об’єкта або комплексу, будівництво якого триває незвично довго, значно перевищує заплановані терміни.

2. Власна назва конкретних об’єктів, що стали в Україні символом затяжного будівництва (наприклад, готель “Либідь” у Києві, Криворізький метрополітен).

3. Переносно: про будь-яку тривалу, майже нескінченну справу або процес.

1. (геометрія) Властивість геометричних фігур (особливо еліпсів, еліпсоїдів) мати витягнуту, подовжену форму; міра цієї витягнутості, що визначається відношенням великої осі до малої.

2. (загальне) Властивість чого-небудь бути довгастим, подовженим; витягнутість форми.