Древослів

Словник Української Мови

довговік

[doʋɦoʋik] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Біологія) –

    Рослинний або тваринний організм, що відрізняється винятково довгим життям порівняно з іншими представниками свого виду або класу (наприклад, дуб, слон, гренландський кит).

  2. (Біологія) –

    Людина, яка прожила дуже довге життя; довгожитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довговік, р. довговіку, д. довговікові, з. довговік, о. довговіком, м. довговікові, к. довговіку

Більше записів