1. Дієприслівник від дієслова «лежати», що означає перебування в горизонтальному положенні, спочинку або бездіяльності, і водночас вказує на спосіб виконання іншої дії.
2. (У стані) перебуваючи в лежачому положенні; не встаючи, не підіймаючись.
-
лежачий
1. Такий, що знаходиться в горизонтальному положенні, не стоїть і не сидить.
2. Призначений для того, щоб на ньому лежати; такий, що використовується в лежачому положенні (наприклад, про меблі, пристрій).
3. Який не працює, не діє, перебуває у стані бездіяльності або занедбаності (переносно).
-
лежачки
1. Розмовна назва мешканців села Лежачі (або Лежачів) у Львівській області України.
2. У переносному значенні — іронічне або жартівливе позначення лінивих, млявих людей, які багато лежать (за асоціацією з назвою села).
-
лежачок
Власна назва невеликого острова в Україні, розташованого на річці Дніпро, поблизу міста Запоріжжя, історично пов’язаного з запорозьким козацтвом.
Назва одного з порогів (або групи порогів) на річці Дніпро, що існували до спорудження Дніпровської ГЕС, найчастіше — синонімічна назва порога Ненаситець.
-
лежбище
Місце на узбережжі, де морські ссавці (наприклад, тюлені, моржі, котики) збираються для відпочинку, розмноження або вигодовування молодняку.
Місце, де велика кількість тварин (звичайно диких) довго лежить або регулярно збирається на відпочинок.
Переносно: про місце, де бездіяльно і довго перебуває група людей (зневажливо).
-
лежбищний
1. Стосовний до лежбища, властивий йому; призначений для лежбища.
2. У складі зоологічних назв: такий, що пов’язаний з місцями масового скупчення (лежбищ) тварин, наприклад, для відпочинку чи розмноження (про вид, популяцію тощо).
-
лезгинський
1. Який стосується лезгинів, їхньої культури, мови або історії.
2. Який належить до групи кавказьких мов, до якої входить лезгинська мова.
-
лезиво
Лезиво — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
лезо
1. Ріжучий край інструменту або зброї (ножа, меча, скальпеля тощо); вістря.
2. Тонка металева пластина з заточеним краєм, що вставляється в ріжучий інструмент (наприклад, в бритву).
3. Розмовне позначення самого ножа або кинджала.
-
лезоподібний
Який має форму леза (ріжучої частини знаряддя чи зброї), схожий на лезо.