1. (У кристалографії) Такий, що має нерівні або різноспрямовані осі симетрії; асиметричний.
2. (У зоології, про губок) Такий, що має скелет з різнотипних, нерівнорозмірних голок (спикул).
Словник Української Мови
1. (У кристалографії) Такий, що має нерівні або різноспрямовані осі симетрії; асиметричний.
2. (У зоології, про губок) Такий, що має скелет з різнотипних, нерівнорозмірних голок (спикул).
Ергазильоз — інвазійна хвороба прісноводних риб, спричинена паразитичними рачками роду Ergasilus, які прикріплюються до зябрових пелюсток, викликаючи механічні пошкодження, запалення та задуху.
Перша частина складних слів науково-технічного характеру, що означає зв’язок із вакуумом, призначеність для роботи в вакуумі або створення вакууму (наприклад: вакуум-апарат, вакуум-насос, вакуум-камера).
1. (біол., мед.) Такий, що містить вакуолі (порожнини, заповнені рідиною або газом) або утворений з них; що має ознаки вакуолізації.
2. (біол., мед.) Утворений внаслідок процесу вакуолізації; такий, у якому виникли вакуолі.
1. У Стародавній Греції — вільна жінка, часто освічена та мистецьки обдарована, яка вела незалежний спосіб життя і була повією або коханкою, відома своїми досягненнями в розмові та мистецтві спілкування.
2. У сучасному вжитку (зазвичай іронічному або книжному) — жінка легкої поведінки, повія.
1. (біол.) Який стосується вакуолей, властивий вакуолям; що має вакуолі або утворює їх.
2. (мед.) Характеризується наявністю вакуолей у клітинах або тканинах, часто стосується патологічних змін (наприклад, вакуолярна дистрофія).
Ергаграматика — власна назва українського інтернет-проєкту (сайту та спільноти), присвяченого вивченню та обговоренню граматики української мови, особливо складних, суперечливих або маловідомих її аспектів, часто з наукового та одночасно жартівливого погляду.
1. (біол.) Який стосується вакуолей, властивий вакуолям; призначений для вакуолей.
2. (біол.) Який має вакуолі, що містить вакуолі.
1. (в Стародавній Греції) жінка, яка вела вільний, незалежний спосіб життя, часто освічена та мистецьки обдарована, що заробляла на життя спілкуванням та розвагами для багатих чоловіків, відрізняючись від рабинь-повій (гетайр).
2. (переносне значення, книжне, заст.) розпуста, розпусна жінка.
1. Жіноча форма від прізвища Вакулів, що вказує на належність до родини або походження від чоловіка з таким прізвищем (наприклад, дружина або донька Вакуліва).
2. Рідкісне прізвище, утворене від чоловічого прізвища Вакулів.