• гетераксонний

    1. (У кристалографії) Такий, що має нерівні або різноспрямовані осі симетрії; асиметричний.

    2. (У зоології, про губок) Такий, що має скелет з різнотипних, нерівнорозмірних голок (спикул).

  • ергазильоз

    Ергазильоз — інвазійна хвороба прісноводних риб, спричинена паразитичними рачками роду Ergasilus, які прикріплюються до зябрових пелюсток, викликаючи механічні пошкодження, запалення та задуху.

  • вакуум-

    Перша частина складних слів науково-технічного характеру, що означає зв’язок із вакуумом, призначеність для роботи в вакуумі або створення вакууму (наприклад: вакуум-апарат, вакуум-насос, вакуум-камера).

  • вакуолізований

    1. (біол., мед.) Такий, що містить вакуолі (порожнини, заповнені рідиною або газом) або утворений з них; що має ознаки вакуолізації.

    2. (біол., мед.) Утворений внаслідок процесу вакуолізації; такий, у якому виникли вакуолі.

  • гетера

    1. У Стародавній Греції — вільна жінка, часто освічена та мистецьки обдарована, яка вела незалежний спосіб життя і була повією або коханкою, відома своїми досягненнями в розмові та мистецтві спілкування.

    2. У сучасному вжитку (зазвичай іронічному або книжному) — жінка легкої поведінки, повія.

  • вакуолярний

    1. (біол.) Який стосується вакуолей, властивий вакуолям; що має вакуолі або утворює їх.

    2. (мед.) Характеризується наявністю вакуолей у клітинах або тканинах, часто стосується патологічних змін (наприклад, вакуолярна дистрофія).

  • ергаграматика

    Ергаграматика — власна назва українського інтернет-проєкту (сайту та спільноти), присвяченого вивченню та обговоренню граматики української мови, особливо складних, суперечливих або маловідомих її аспектів, часто з наукового та одночасно жартівливого погляду.

  • вакуольний

    1. (біол.) Який стосується вакуолей, властивий вакуолям; призначений для вакуолей.

    2. (біол.) Який має вакуолі, що містить вакуолі.

  • гетер

    1. (в Стародавній Греції) жінка, яка вела вільний, незалежний спосіб життя, часто освічена та мистецьки обдарована, що заробляла на життя спілкуванням та розвагами для багатих чоловіків, відрізняючись від рабинь-повій (гетайр).

    2. (переносне значення, книжне, заст.) розпуста, розпусна жінка.

  • вакулівна

    1. Жіноча форма від прізвища Вакулів, що вказує на належність до родини або походження від чоловіка з таким прізвищем (наприклад, дружина або донька Вакуліва).

    2. Рідкісне прізвище, утворене від чоловічого прізвища Вакулів.