1. (геометрія) Властивість геометричних фігур (особливо еліпсів, еліпсоїдів) мати витягнуту, подовжену форму; міра цієї витягнутості, що визначається відношенням великої осі до малої.
2. (загальне) Властивість чого-небудь бути довгастим, подовженим; витягнутість форми.