1. Мешканець або уродженець Ельзасу — історичної області на сході Франції.
2. Представник корінного населення Ельзасу, що має власні культурні та мовні особливості.
-
вподобання
1. Схильність, уподобання до чого-небудь; те, що комусь подобається, до чого хтось має особливу прихильність.
2. (част. у мн.) Особисті смаки, погляди, переконання, що визначають чиїсь вибори, поведінку, стиль.
-
гексиліден
Гексиліден — у хімії: залишок гексана, що має одну вільну валентність, двоатомний радикал з формулою –CH₂–(CH₂)₃–CH= або будь-який інший шестивуглецевий ненасичений радикал з подвійним зв’язком на кінці ланцюга.
-
вподобайка
1. (в соціальних мережах та інтернет-платформах) Графічний елемент (зазвичай у вигляді стилізованого зображення великого пальця руки, спрямованого вгору, серця чи іншого символу), яким користувач може швидко висловити схвалення, позитивну реакцію чи підтримку опублікованому контенту (посту, коментарю, фотографії тощо).
2. (розм.) Сама дія схвалення, вираженого за допомогою такого графічного елемента; клік по відповідній кнопці. Також — кількість таких реакцій на публікацію.
-
ельзас-лотаринзький
1. Стосується до Ельзасу та Лотарингії — історичних областей на сході Франції, що мають спільну політичну та культурну історію, особливо в контексті їхнього перебування у складі Німеччини наприкінці XIX — на початку XX століття.
2. Характерний для цих регіонів, пов’язаний з їхніми географічними, етнокультурними, історичними або адміністративними особливостями.
-
вподоба
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко, заст.) Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Івано-Франківської областей.
-
ельзас-лотарингія
Ельзас-Лотарингія — історична область на північному сході Франції, що утворилася в 1871 році після анексії Німецькою імперією більшої частини Ельзасу та північно-східної Лотарингії; мала статус імперської землі (рейхсланду) до повернення Франції у 1919 році.
Ельзас-Лотарингія — неофіційна назва сучасного французького регіону Гранд-Ест, що об’єднав колишні адміністративні області Ельзас, Лотарингію та Шампань-Арденни.
-
вповільнювання
Процес зменшення швидкості руху, розвитку подій або інтенсивності дії; перехід до повільнішого стану.
Результат такої дії; стан уповільненості, знижена швидкість.
У техніці — пристрій або механізм для зменшення швидкості руху, обертання тощо (синонім до “гальмо”, “ретардер”).
-
гексильний
1. (хімія) Пов’язаний з гексильною групою (C₆H₁₃–), що є одноатомним залишком гексану; властивий гексилу.
2. (хімія) У складі стероїдних сполук: такий, що містить у своїй структурі гексильний замісник.
-
вповільненість
Властивість або стан того, що є вповільненим; зниження швидкості, інтенсивності або активності; уповільнення.