1. (про волосся, бороду, вуса) набути сивого, сріблястого відтінку; посивіти.
2. (переносно, про людину) постаріти, набути ознак віку, часто внаслідок переживань або важкої праці.
-
засивіти
1. Стати сивим, посивіти (про волосся, бороду тощо).
2. Перен. Вкритися чимось сірим, набути сірого відтінку; виглядати сивим.
-
засерцевий
1. Розташований або той, що відбувається позаду серця, за серцем (у медицині).
2. Стосований до задньої поверхні серця (у медицині).
-
заселятися
1. Поселятися на якійсь території, починати жити в певному місці, приміщенні; займати житло.
2. Ставати заселеним, наповнюватися мешканцями (про територію, будинок тощо).
-
заселяти
1. Поселяти когось на якійсь території, у приміщенні тощо; займати, наповнювати живими істотами (людьми, тваринами) якийсь простір.
2. Ставати мешканцем якоїсь місцевості, приміщення; поселятися, займати собі місце для проживання.
-
заселяння
Процес заселення, заселювання; дія за значенням «заселяти» та результат такої дії.
Історичний термін для позначення періоду масового освоєння та заселення слов’янськими племенами території сучасної України.
-
заселюватися
1. Поселятися на якійсь території, займати місце для проживання; ставати мешканцем певної місцевості.
2. Ставати заселеним, наповнюватися мешканцями (про територію, приміщення тощо).
-
заселювати
1. Поселяти людей на якійсь території, у приміщенні тощо, робити заселеним, обжитим.
2. Займати якусь територію, простір, селячись на ній (про людей, тварин, рослини).
3. Ставати обжитим, наповнюватися мешканцями (про територію, житло).
-
засельник
1. Той, хто заселяє, освоює незаселені або малозаселені території; колоніст, поселенець.
2. Застаріле: мешканець, житель певної місцевості, поселення.
3. У переносному значенні: той, хто вперто, настирливо займає, захоплює якесь приміщення, місце або тримається за свою посаду, становище.
-
заселище
1. Місце, де поселилися люди; населений пункт, поселення.
2. (історичне) Назва невеликого поселення, переважно на новозаселеній території, у період освоєння українських земель (наприклад, Степової України).
3. (рідковживане) Сукупність жител, будівель у певному місці; поселення, оселя.