• айсон

    Айсон — власна назва, що позначає персонажа з серії відеоігор “Mortal Kombat”, одного з наймогутніших криомантів у вигаданому всесвіті, представника раси сайдіанів, який володіє магією льоду та холоду.

  • айсорський

    1. Стосовний до айсорів (асирійців), що стосується цього народу, пов’язаний з ним; асирійський.

    2. Стосовний до айсорської (новоассирійської) мови, що належить до неї.

  • азидин

    1. Хімічна сполука, що використовується як барвник у гістології та цитології для забарвлення ядер клітин у рожево-червоний колір; є катіонним барвником з групи азів.

    2. (розм.) Торгова назва препарату на основі диамфенітиду, що застосовувався у ветеринарії як протиглисний засіб.

  • азидогідроґен

    Азидогідроґен — застаріла назва азотистоводневої кислоти (HN₃), безбарвної, леткої та дуже отруйної рідини, що є сполукою водню з азотом.

  • азидосульфат

    Азидосульфат — неорганічна сполука, сіль, що містить азид-іон (N₃⁻) та сульфат-іон (SO₄²⁻); зазвичай стосується солей, зокрема азидосульфату натрію (NaN₃SO₃ або NaN(SO₄)N₂), який використовується в синтезі інших азидів.

  • азидосульфоновий

    1. (хімія) Який стосується азидосульфонової кислоти або її похідних, що містять одночасно азидну (-N₃) та сульфонову (-SO₂OH) функціональні групи.

  • азимутально-широтний

    1. (в астрономії) Пов’язаний з азимутом і висотою (широтою) світила над горизонтом; що описує або використовує горизонтальну систему координат, в якій положення об’єкта на небосхилі визначається азимутом і висотою.

    2. (про телескоп, монтування) Такий, що забезпечує обертання оптичної труби навколо вертикальної (азимутальної) та горизонтальної (широтної) осей, дозволяючи спостерігати об’єкти за будь-яким азимутом і висотою.

  • азимутний

    1. (геодезія, астрономія) Який стосується азимуту, пов’язаний з вимірюванням або визначенням азимуту; призначений для цього.

    2. (морськ., авіа.) Який має відношення до орієнтування за азимутом, здійснюваний за допомогою азимуту.

  • азимутно-широтний

    1. (у техніці, особливо в радіотехніці та антенній техніці) Пов’язаний з двома взаємно перпендикулярними осями обертання антени або іншого пристрою, що забезпечує наведення в азимутальній (горизонтальній) та широтній (кутовій висоти, вертикальній) площинах.

    2. (у геодезії, астрономії) Стосуючийся або пов’язаний одночасно з азимутом (горизонтальним кутом) та широтою (кутом висоти) для визначення напряму або положення об’єкта на небесній сфері або на місцевості.

  • азимутограма

    1. (в геодезії та картографії) Діаграма, графік або спеціальна шкала, що відображає залежність між істинним азимутом (кутом між напрямком на північ і напрямком на об’єкт) та дирекційним кутом (кутом між напрямком, паралельним осьовому меридіану зони, і напрямком на об’єкт), використовується для переведення цих величин при роботі з топографічними картами.

    2. (в навігації) Крива на навігаційній карті або планшеті, що з’єднує точки з однаковим значенням азимуту на пеленгований об’єкт (радіомаяк, світло тощо); застосовується для визначення місця спостерігача.