Значення
- (Геологія) –
(в геодезії та картографії) Діаграма, графік або спеціальна шкала, що відображає залежність між істинним азимутом (кутом між напрямком на північ і напрямком на об’єкт) та дирекційним кутом (кутом між напрямком, паралельним осьовому меридіану зони, і напрямком на об’єкт), використовується для переведення цих величин при роботі з топографічними картами.
- (Техніка) –
(в навігації) Крива на навігаційній карті або планшеті, що з’єднує точки з однаковим значенням азимуту на пеленгований об’єкт (радіомаяк, світло тощо); застосовується для визначення місця спостерігача.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. азимутограма, р. азимутограми, д. азимутограмі, з. азимутограму, о. азимутограмою, м. азимутограмі, к. азимутограмо