• амбліафія

    Амбліафія — у медицині: рідкісний стан, при якому людина свідомо та навмисно викликає у себе пошкодження ока або зору, зазвичай через психічні розлади.

    Амбліафія — у психології та психіатрії: форма самопошкодження, що характеризується навмисним завданням травм очній яблуці або зоровому аналізатору, часто пов’язана з важкими особистісними розладами.

  • амблігустія

    Амблігустія — у медицині: вроджена аномалія розвитку, при якій язик має неправильну форму, зокрема роздвоєний кінець, що може ускладнювати функціонування мовленнєвого апарату.

    Амблігустія — у зоології: морфологічна ознака деяких тварин (наприклад, плазунів або комах), що полягає у роздвоєнні кінчика язика.

  • амблінойя

    Амблінойя — у медицині: зниження гостроти зору, не пов’язане з органічними ураженнями зорового аналізатора, що виникає переважно в дитячому віці через порушення функціональних зв’язків між мозком і оком; часто називається “лінивим оком”.

  • амбліоскоп

    Амбліоскоп — медичний прилад для діагностики та лікування амбліопії (“лінивого ока”), який дозволяє роздільно досліджувати та тренувати функції обох очей шляхом окремого пред’явлення їм зорової інформації.

  • амблістома

    1. Рід хвостатих земноводних родини амблістомових, поширених у Північній Америці, які мають видовжене тіло, широку голову та живуть переважно у воді або поблизу водойм.

    2. Назва личинкової стадії (аксолотля) деяких видів цього роду, що здатна розмножуватися, не досягаючи дорослої форми (неотенія).

  • амбон

    1. В архітектурі християнських храмів — висока напівкругла або чотирикутна платформа з сходами, з якої в давнину читали Святе Письмо, співали псалми або промовляли проповіді; зазвичай розташовувався в центрі храму, пізніше його функції перейшли до вівтаря та клиросу.

    2. У сучасній церковній практиці — невисокий столик або пюпітр на довгій ніжці, що встановлюється в центрі храму або перед іконостасом, для читання Апостола, Євангелія або промови священнослужителя під час служби.

  • амбона

    1. В архітектурі християнських храмів — висока напівкругла або багатогранна платформа з сходами, з якої в давнину читали Святе Письмо, співали псалми та промовляли проповіді.

    2. У сучасній церковній практиці — спеціально обладнане місце (кафедра, помост) у храмі перед іконостасом, з якого священнослужитель виголошує проповідь та читає Євангеліє.

    3. У переносному значенні — місце, з якого проголошуються ідеї, висловлюються важливі думки; трибуна.

  • амбрит

    Амбрит — рідкісна природна органічна смола, що викопується, зазвичай знаходиться на узбережжях Балтійського моря; один із видів бурштину, для якого характерний молочно-білий або жовтувато-білий колір і непрозорість.

    Амбрит — штучна органічна речовина, що імітує природний амбрит за зовнішнім виглядом і властивостями; використовується для виготовлення недорогих прикрас та декоративних виробів.

  • амбросівна

    Амбросівна — по батькові від чоловічого імені Амбросій (Амвросій), що вживається по відношенню до дочки; аналог російського відмінкового по батькові “Амвросівна”.

  • амбросіївна

    Амбросіївна — власна назва селища міського типу в Донецькій області України, адміністративного центру Амбросіївської міської громади.