1. Властивий дракону, характерний для дракона; такий, що належить дракону.
2. Перен. Надзвичайно суворий, жорстокий, безжалісний (про закони, заходи, правила тощо).
Словник Української Мови
1. Властивий дракону, характерний для дракона; такий, що належить дракону.
2. Перен. Надзвичайно суворий, жорстокий, безжалісний (про закони, заходи, правила тощо).
1. Роздратовуватися, втрачати спокій, виходити з рівноваги через чиїсь дії, слова або зовнішні обставини; сердитися, злитися.
2. (розм.) Уперто не погоджуватися з чимось, сперечатися, капризничати; бути примхливим.
3. (заст.) Взаємно дражнити один одного; пересваритися, посваритися.
1. Навмисно викликати у когось почуття роздратування, досади або гніву своїми словами, вчинками, поведінкою; провокувати, злити.
2. Легкими дотиками, рухами викликати фізичне відчуття лоскотання, печіння або подразнення (наприклад, шкіри, слизових оболонок).
3. Викликати бажання чогось, що неможливо отримати; спокушати, манити (переносно).
1. (про дію) Так, що викликає роздратування, досаду або злість; дратівливо, настирливо.
2. (про манеру поведінки, вираження) З викликом, з наміром роздратувати, зачепити; уїдливо, колюче.
1. Такий, що дратує, викликає роздратування, неприємні відчуття (про зовнішні подразники).
2. Схильний дразнитися, легко піддається роздратуванню; ображливий.
3. Який дразнить, провокує, викликає бажання чогось (часто — недоступного).
1. Обмінюватися дружніми, жартівливими глузуваннями, насмішками з кимось; кепкувати, жартувати один з одним.
2. Фліртувати, іграшково залицятися, проявляти симпатію в ігровій, несерйозній формі.
3. Розмовне значення: ухилятися від чіткої відповіді, прямої вимоги; вагатися, не погоджуватися відразу.
1. Навмисно викликати у когось роздратування, гнів або досаду своїми словами, вчинками, поведінкою; злити, сердити.
2. Легкими дотиками, рухами або звуками викликати у когось, переважно у дитини, сміх, веселий настрій; лоскотати, щипати з метою розвеселити.
3. Викликати, пробуджувати якесь почуття, бажання, не даючи йому задоволення; манити, вабити (переносно).
1. Який дражнить, викликає дратівливе почуття, роздратування; дратівливий, набридливий.
2. Який викликає бажання, спокусливий; принадний, привабливий.
1. У спосіб, що виражає дражливість, легку роздратованість або схильність до роздратування; із злістю, що викликається дрібними неприємностями.
2. У спосіб, що викликає роздратування, дражнить; навмисно дратівливо.
1. Який дразнить, викликає подразнення, неприємне відчуття на шкірі або слизових оболонках.
2. Який викликає роздратування, досаду, злість; дратівливий, набридливий.
3. Який збуджує бажання, апетит, цікавість, не даючи при цьому задоволення; спокусливий, що дразнить.