1. У спосіб, що виражає дражливість, легку роздратованість або схильність до роздратування; із злістю, що викликається дрібними неприємностями.
2. У спосіб, що викликає роздратування, дражнить; навмисно дратівливо.
дражливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Жінка засміялась, тепер дражливо: — Ах ви ж… знайко! — і продовжила сміх свій важким шелестом шовку.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Тодi стало якось дражливо. I тому, що вiн не мiг чогось розумного порадити, вiдчув себе дячок майже нiкчемним, тим бiльше нiкчемним, що постать Кажанова робилась загадковою й навiть страшною.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |