1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Міцна, зміцнена тканина, часто бавовняна, типу брезенту або парусини; міцна пряжа.
-
зміцнення
1. Дія за значенням дієслова зміцнити; надання міцності, стійкості, міцнішого стану чомусь.
2. Стан за значенням дієслова зміцнитися; стати міцнішим, стійкішим, сильнішим.
3. (у медицині, спорті) Комплекс заходів або процес, спрямований на підвищення опірності організму, покращення фізичного стану та здоров’я.
4. (у військовій справі, економіці, політиці) Підвищення обороноздатності, потужності, впливу, стабільності будь-якої системи, інституції чи організації.
-
зміцнений
1. Такий, що став міцнішим, витривалішим або стійкішим; набув більшої міцності.
2. (про організм, здоров’я) Такий, що став фізично сильнішим, витривалішим; оздоровлений.
3. (перен.) Такий, що став сильнішим, стійкішим у моральному, духовному або соціальному плані; загартований.
4. (про конструкції, матеріали) Такий, що спеціально укріплений, посилений додатковими елементами для підвищення міцності.
-
зміток
1. (діал.) Невеликий рулон, згорток чогось м’якого, звичайно зітканого або зшитого; скруток, згорток.
2. (діал.) Кількість чогось, що згортається або змотується в один об’єкт (наприклад, ниток, пряжі).
3. (перен., рідк.) Сукупність, нагромадження чогось (думок, почуттів, подій).
-
змітатися
1. Збиратися, накопичуватися у великій кількості, скупчуватися (переважно про щось сипке, дрібне або про повітряні явища).
2. Перен. Швидко збиратися, накопичуватися (про гроші, інформацію, людей тощо).
3. Рідк. Змітатися, зноситися вітром у одне місце.
-
змітати
1. Збирати, прибирати щось розсипане або розкидане за допомогою мітли, щітки, ганчірки тощо; підмітати.
2. Швидко збирати, забирати щось, часто хапаючи або зсуваючи в одне місце.
3. Перен. Рішуче ліквідувати, знищувати щось (наприклад, ворожі загони, перешкоди).
4. Розм. Швидко споживати їжу або пиття.
5. Морськ. Зносити, відносити (про течію, вітер — про судно з курсу).
-
змітання
1. Дія за значенням дієслова “змітати” — прибирання, очищення поверхні від сміття, пилу або інших дрібних частинок за допомогою мітли, щітки тощо.
2. (переносно) Швидке та рішуче знищення, розгром когось або чогось, усунення перешкод.
3. (техн.) Процес з’єднання, скріплення деталей (наприклад, листів металу) тимчасовими швами перед остаточною зваркою.
4. (діал.) Дія за значенням дієслова “змітати” у значенні згортати, зсувати щось у купу.
-
змістовність
1. Абстрактний іменник, що означає наявність глибокого, важливого змісту в чомусь; сукупність ідей, думок, понять, що становлять сутність явища, тексту, твору мистецтва тощо.
2. Властивість бути значущим, важливим, не пустим; насиченість змістом, ідейна повнота.
-
змістовно-типологічний
1. (у наукових дослідженнях, особливо гуманітарних) Такий, що ґрунтується на поєднанні аналізу внутрішнього змісту (змістовних ознак, сенсів) явища з виявленням його типових, узагальнених характеристик та класифікацією на основі цих типів.
2. (про метод, підхід) Пов’язаний з вивченням і систематизацією явищ шляхом виділення стійких типів на основі їхніх суттєвих, а не формальних ознак.
-
змістовно-суб’єктний
1. (у філософії, соціології) Який стосується внутрішнього змісту та активної, творчої ролі суб’єкта (особистості, соціальної групи) у процесі пізнання, діяльності або соціальних взаємодій; що характеризує суб’єкта через призму його власних смислів, мотивів і цілей.
2. (у психології, педагогіці) Який розглядає індивіда як активного носія свідомості, волі та внутрішнього досвіду, що самостійно конструює зміст своєї діяльності та відносин з навколишнім світом.