Словник Української Мови
1. Робити міцним, твердим, стійким; підсилювати, укріплювати.
2. Робити здоровішим, витривалішим; покращувати фізичний стан організму.
3. Робити міцнішим у моральному плані; загартовувати характер, дух.
4. Робити стабільнішим, надійнішим (про явища, стосунки, становище тощо).
Ставати міцнішим, набувати більшої міцності, твердості або стійкості (про матеріальні об’єкти, конструкції).
Набирати сили, ставати здоровішим, витривалішим (про організм, здоров’я).
Ставати стійкішим, більш непохитним, набирати сили (про почуття, волю, характер, віру тощо).
Ставати сильнішим, набирати могутності, стабільності (про організації, інституції, державу, економіку, зв’язки, позиції).
Ставати більш вагомим, переконливим, неспростовним (про докази, аргументи, підстави).
1. Робити міцнішим, надійнішим, стійкішим; підсилювати, укріплювати.
2. Робити здоровішим, витривалішим; покращувати фізичний стан організму.
3. Надавати більшої сили, ваги, значення; робити більш переконливим, непохитним.
4. Робити міцнішим, довговічнішим у хімічному або фізичному сенсі (про матеріали, сполуки тощо).
Процес дії за значенням дієслів “зміцнювати” і “зміцнюватися”; надання або набуття міцності, стійкості, міцнішого стану.
Технічний, медичний або будівельний термін, що означає сукупність заходів або процесів, спрямованих на підвищення несучої здатності, витривалості, стабільності чи міцності чого-небудь (наприклад, зміцнювання ґрунту, зміцнювання організму, зміцнювання конструкції).
Переносно: процес посилення, стабілізації, розвитку або підвищення ефективності чого-небудь абстрактного (наприклад, зміцнювання дружби, зміцнювання дисципліни, зміцнювання авторитету).
Якість матеріалу (переважно бетону або залізобетону), що набуває підвищеної міцності в результаті спеціального технологічного процесу (наприклад, попереднього натягу арматури).
Призначений для зміцнення, укріплення чогось; той, що робить щось міцнішим, витривалішим.
Стати міцнішим, набрати сили, витривалості або стійкості (про живий організм або його частини).
Набути більшої міцності, твердості, стабільності (про матеріальні предмети, конструкції).
Стати сильнішим, стійкішим, більш непохитним (про почуття, волю, характер, віру тощо).
Стати більш міцним, сталим, авторитетним (про організацію, державу, владу, економіку, зв’язки між людьми).
Стати більш інтенсивним, різким, помітним (про природні явища, такі як мороз, вітер, дощ).
1. Зробити міцним, твердим, стійким; підсилити, укріпити.
2. Підвищити міцність, витривалість, здоров’я організму або його частин.
3. Надати чому-небудь більшої сили, значення, авторитету; зробити більш стійким, непохитним (про почуття, переконання, відносини тощо).
4. Підсилити, збільшити потужність, боєздатність (про армію, оборону тощо).
5. Зробити більш міцним, довговічним (про матеріал, конструкцію, будову).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст., діал.) Міцна, зміцнена тканина, часто бавовняна, типу брезенту або парусини; міцна пряжа.
1. Дія за значенням дієслова зміцнити; надання міцності, стійкості, міцнішого стану чомусь.
2. Стан за значенням дієслова зміцнитися; стати міцнішим, стійкішим, сильнішим.
3. (у медицині, спорті) Комплекс заходів або процес, спрямований на підвищення опірності організму, покращення фізичного стану та здоров’я.
4. (у військовій справі, економіці, політиці) Підвищення обороноздатності, потужності, впливу, стабільності будь-якої системи, інституції чи організації.