• клішограф

    Клішограф — власна назва українського видавництва, заснованого у 1992 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, наукової та довідкової літератури.

    Клішограф — застаріла назва пристрою для механічного копіювання рукописних текстів або малюнків шляхом їх продавлювання через папір на копіювальний лист; гектограф.

  • клішований

    1. (про зображення, текст тощо) Створений за допомогою кліше — друкарської форми для відтворення ілюстрацій, що являє собою рельєфний відбиток на металевій, дерев’яній або пластиковій основі.

    2. (перен., про мову, думки, образи тощо) Виснажений, що втратив свіжість і оригінальність через багаторазове, шаблонне вживання; стереотипний, шаблонний.

  • директивний

    1. Який стосується директив, вказує на обов’язковість виконання; наказовий, розпорядчий.

    2. У мовознавстві: такий, що виражає наказ, веління, заборону або прохання (про спосіб висловлювання).

  • клішня

    1. (полігр.) Металева пластина з рельєфним зображенням літери, знака або орнаменту, що використовується для ручного набору тексту у високій друкарській технології.

    2. (перен.) Вислів, образ, сюжетний хід або ідея, які внаслідок багаторазового повторення втратили свою первісну свіжість, оригінальність і виразність, стали шаблонними, заяложеними.

  • диптери

    1. Двокрилі комахи (Diptera) — великий ряд комах, що мають лише одну пару крил (передні), тоді як задні перетворені на жужільця; до цієї групи належать мухи, комарі, мошки, ґедзі та інші.

    2. Тип давньогрецького храму, оточений з усіх боків подвійним рядом колон.

  • клішнеподібний

    1. Який за своїми ознаками, характером або виглядом нагадує кліше — шаблонний, стереотипний, позбавлений оригінальності та глибини вислів, образ, сюжетний хід тощо.

    2. У літературознавстві та мистецтві — властивий кліше, що має риси тривіального, надмірно вживаного художнього засобу або форми.

  • диполярний

    1. (фіз.) Пов’язаний з диполем, що має два протилежних полюси; двохполюсний.

    2. (біол., мед.) Стосовний до диполя — нервової клітини (нейрона), що має два відростки: аксон і дендрит.

    3. (психіатр.) Стосовний до біполярного афективного розладу, що характеризується чергуванням станів манії та депресії.

  • кліше

    1. У поліграфії: друкарська форма для багатотиражного відтворення ілюстрацій, що являє собою рельєфний відбиток на папер-маше, пластику чи металевій пластині, виготовлений з оригінального набору чи гравюри.

    2. У мистецтві та літературознавстві: вислів, образ, сюжетний хід або ідея, що втратили свою первісну новизну, оригінальність і вживаються як шаблон, загальне місце.

    3. У розмовній мові: будь-який стандартний, шаблонний, що багаторазово повторюється вислів, дія, явище або форма поведінки.

  • дипольний

    1. (у фізиці) Пов’язаний із диполем; властивий диполю, що стосується диполя.

    2. (у хімії) Характеризує наявність двох рівних за величиною, але протилежних за знаком електричних зарядів, розділених у просторі (наприклад, про молекулу).

    3. (у радіотехніці) Стосуючийся диполя як антени; призначений для випромінювання чи прийому радіохвиль.

  • кліф

    1. Високий, стрімкий берег річки, озера або моря, круча, урвище (від англ. cliff).

    2. Скорочена форма англомовного імені Кліффорд, що вживається як власна назва.