дипольний
[dɪpolʲnɪj] Прикметник
Буква:Д
Значення
-
(у фізиці) Пов’язаний із диполем; властивий диполю, що стосується диполя.
-
(у хімії) Характеризує наявність двох рівних за величиною, але протилежних за знаком електричних зарядів, розділених у просторі (наприклад, про молекулу).
-
(у радіотехніці) Стосуючийся диполя як антени; призначений для випромінювання чи прийому радіохвиль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дипольний, р. дипольного, д. дипольному, з. дипольного, о. дипольним, м. дипольнім