Словник Української Мови
Буква
1. Офіційний документ, що містить обов’язкові для виконання вказівки, розпорядження або керівні встановлення, який видається вищим органом влади чи управління підлеглому.
2. У програмуванні та обчислювальній техніці — спеціальна інструкція у вихідному коді програми, яка керує процесом компіляції або інтерпретації, але не перетворюється безпосередньо на машинні команди.
Приклад 1:
З дикту, піску, коксу, крейди, битої цегли, рахітичних дерев і реєстрованих квітів на березі Дніпра був споруджений «Парк культури й відпочинку» плід бухгальтерської ретельности, трестівських директив і обіжникового формалізму. Тільки Дніпро й небо були ті самі: величні й безкраї.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Приклад 2:
Приміром, якщо в про- грамі використовуватимуться математичні функції, слід долучити відповідну математичну бібліотеку, тобто власноруч прописати директиви: #include
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Приклад 3:
Окрім препроцесорних директив, є три препроцесорні операції, які вико- ристовуються разом з командою #define: defined – перевірка істинності операнда; ## – конкатенація препроцесорних лексем; # – перетворення операнда на рядок символів. Директива #define має кілька модифікацій.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”