Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційна директива, розпорядження вищої інстанції (органу влади, керівництва), що має обов’язкову силу для виконання підлеглими установами, організаціями або службовими особами.
- (Юриспруденція) –
У Європейському Союзі — законодавчий акт, який зобов’язує країни-члени досягти певного результату, залишаючи національним органам влади свободу у виборі форм і методів його впровадження в межах національного законодавства.
- (Військова справа) –
У військовій справі — письмовий бойовий наказ або розпорядження вищого командування, що визначає завдання підпорядкованим військам (з’єднанням, частинам).
- (Інформаційні технології) –
У комп’ютерній техніці та програмуванні — інструкція для компілятора, препроцесора або асемблера, яка керує процесом обробки вихідного коду програми.
Правопис та відмінювання
н. директива, р. директиви, д. директиві, з. директиву, о. директивою, м. директиві, к. директиво