директива

[dɪrɛktɪʋɑ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Офіційна директива, розпорядження вищої інстанції (органу влади, керівництва), що має обов’язкову силу для виконання підлеглими установами, організаціями або службовими особами.

  2. (Юриспруденція) –

    У Європейському Союзі — законодавчий акт, який зобов’язує країни-члени досягти певного результату, залишаючи національним органам влади свободу у виборі форм і методів його впровадження в межах національного законодавства.

  3. (Військова справа) –

    У військовій справі — письмовий бойовий наказ або розпорядження вищого командування, що визначає завдання підпорядкованим військам (з’єднанням, частинам).

  4. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерній техніці та програмуванні — інструкція для компілятора, препроцесора або асемблера, яка керує процесом обробки вихідного коду програми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. директива, р. директиви, д. директиві, з. директиву, о. директивою, м. директиві, к. директиво

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів