Словник Української Мови
1. Процес дії за значенням дієслова “защільнювати” — надання чому-небудь більшої щільності, міцності, компактності; ущільнення.
2. Технічний термін, що означає дію або результат ущільнення стиків, швів, з’єднань (наприклад, у будівництві, сантехніці) для запобігання проникненню вологи, повітря тощо.
1. Який стосується або належить до компанії «Защільник» (назва підприємства).
2. Який виготовлений, вироблений або постачається компанією «Защільник».
1. (техн.) Елемент конструкції або пристрій, призначений для ущільнення стиків, щілин, отворів з метою запобігання протіканню рідини, газу або проникненню пилу; ущільнювач.
2. (спец.) Деталь у вигляді кільця, прокладки, манжети тощо, що виготовляється з гуми, пароніту, пластику або іншого матеріалу і встановлюється в з’єднаннях для забезпечення герметичності.
1. (у техніці) Призначений для розміщення за щільною, герметичною конструкцією або оболонкою; той, що знаходиться за нею.
2. (у будівництві) Який стосується шару або простору за щильним, ізоляційним шаром конструкції (наприклад, защільний утеплювач).
1. Дія за значенням дієслова “защільнити” — процес надання чому-небудь більшої щільності, компактності; ущільнення, герметизація.
2. Результат такої дії — стан підвищеної щільності, ущільнена ділянка або конструкція, що виникла внаслідок защільнення.
3. (у техніці, будівництві) Матеріал, пристрій або елемент, що служить для запобігання проникненню вологи, повітря, пилу тощо; ущільнювач, герметик.
1. (розм.) Зачіплятися, встрявати в бійку, сварку, суперечку; вступати в конфлікт з кимось.
2. (перен., розм.) Починати щось робити з великим завзяттям, енергійно братися за справу, “вгризатися” в роботу.
1. Затискати, защемлювати щось між двома твердими поверхнями, здавлювати так, що виникає біль або пошкодження.
2. Розмовне. Сильно притискати, прищемляти частину тіла (наприклад, палець дверима).
3. Переносне значення. Викликати відчуття різкого холоду, морозити (про вітер, мороз).
1. Технічний термін у шитті та кравецтві: невелика складка, закладена та закріплена строчкою на виворітній стороні одягу для обробки краю деталі (наприклад, пройми, горловини) або для регулювання об’єму (посадки).
2. Розмовне позначення невеликої, часто акуратної шви або складки на тканині, одязі.
1. (розм.) Зачепитися, затягнутися за щось, встряти в чомусь.
2. (перен., розм.) Вплутатися в якусь неприємну, складну чи небезпечну справу; потрапити в халепу.
1. Зачепити, затягнути щіпкою, гачком або подібним предметом; застібнути.
2. Розм. Швидко взяти, схопити, привласнити собі щось.
3. Розм. Уразити, образливо висловитись про когось; дістати, зачепити словами.