1. (техн.) Елемент конструкції або пристрій, призначений для ущільнення стиків, щілин, отворів з метою запобігання протіканню рідини, газу або проникненню пилу; ущільнювач.
2. (спец.) Деталь у вигляді кільця, прокладки, манжети тощо, що виготовляється з гуми, пароніту, пластику або іншого матеріалу і встановлюється в з’єднаннях для забезпечення герметичності.