• очистка

    1. Дія за значенням дієслова очищати; видалення чогось зайвого, шкідливого, бруду, домішок з поверхні або об’єму чогось.

    2. Процес технологічної обробки для видалення небажаних компонентів (наприклад, очистка води, очистка стічних вод, очистка газу).

    3. Спеціальне заходи, операція з ліквідації або нейтралізації небезпечних, ворожих елементів на певній території (військ., поліц.).

    4. У сільському господарстві — обробіток насіння, зерна для відділення домішок та неповноцінних частин.

    5. У техніці — видалення накипу, окалини, лакофарбових покриттів, іржі з поверхні металу.

    6. У обчислювальній техніці — видалення тимчасових або непотрібних даних з пам’яті пристрою або носія інформації.

    7. У переносному значенні — звільнення колективу, установи від небажаних, некомпетентних або провинуватих осіб.

  • очільник

    Особа, яка очолює, керує якою-небудь організацією, установою, колективом; голова, керівник.

    Той, хто стоїть на чолі, є провідником якоїсь ідеї, руху, напряму в суспільстві, науці, мистецтві тощо.

  • очіпкуватий

    Який має очіпок (головний убір), надітий на голову.

    Який носить очіпок (за звичкою, традицією).

  • очіпкуватість

    Власна назва наукової статті з ботаніки, в якій вперше було описано вид рослини родини айстрових — очіпкуватість східна (Jurinea eastiae).

  • очіпляти

    1. (перехідне) Надівати на когось очіпок, покривати голову жінки хусткою, наміткою чи іншим головним убором.

    2. (переносне значення, перехідне) Захоплювати, заволодівати кимось, підкоряти собі чи обманювати, опутувати хитрощами.

  • очіплятися

    1. (розм.) Надівати на голову очіпок або інший головний убір.

    2. (перен., розм.) Ставати обережнішим, розважливішим; опам’ятовуватися після якихось необачних дій або стану.

  • очіпок

    1. Головний убір заміжньої жінки, що повністю закриває волосся, здебільшого з довгими кінцями, які зав’язуються під підборіддям; традиційна частина народного вбрання.

    2. Застаріла назва будь-якого легкого жіночого головного убору (наприклад, нічного чепця).

  • очіпочок

    Очіпочок — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; входить до складу Рожнятівської селищної громади.

  • очіс

    1. (геогр.) Річка в Україні, права притока Дніпра, що протікає територією Черкаської області.

    2. (геогр.) Село в Україні, у складі Золотоніської міської громади Черкаської області, розташоване на однойменній річці.

  • очісувальний

    Який стосується очісування, призначений для очісування.