очіпок

Значення

1. (Історія) –

   Головний убір заміжньої жінки, що повністю закриває волосся, здебільшого з довгими кінцями, які зав’язуються під підборіддям; традиційна частина народного вбрання.

2. (Історія) –

   Застаріла назва будь-якого легкого жіночого головного убору (наприклад, нічного чепця).

Правопис та відмінювання