1. Біологічний процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки квітки, що є необхідною умовою для запліднення у рослин.
2. У технічному контексті — процес нанесення тонкого шару пилу або порошкоподібної речовини на поверхню чого-небудь.
Словник Української Мови
1. Біологічний процес перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки квітки, що є необхідною умовою для запліднення у рослин.
2. У технічному контексті — процес нанесення тонкого шару пилу або порошкоподібної речовини на поверхню чого-небудь.
1. Робити поширеним, відомим серед багатьох людей; передавати, поширювати інформацію, знання, чутки тощо.
2. Поширювати, збільшувати сферу дії, впливу ари застосування чогось (наприклад, закону, звичаю, технології).
3. Роздавати, розсилати, розносити щось серед багатьох осіб ари на великій території (наприклад, друковані видання, товари, листівки).
1. Обробити пилкою з усіх боків або по всій поверхні, зробити гладким за допомогою пилки.
2. Обтесати, обробити щось тверде (наприклад, камінь, метал) інструментом з абразивною поверхнею для надання певної форми або гладкості.
3. У переносному значенні: обробити, обтесати, надати чомусь завершеної, опрацьованої форми (про художній твір, текст тощо).
1. Ставати поширеним, охоплювати все більшу кількість когось або чогось, переходити на ширше коло явищ, предметів або осіб.
2. Поширюватися на когось або щось, стосуватися когось або чогось (про явище, дію, стан, властивість тощо).
3. Рухатися, проникати в різних напрямках, наповнюючи або охоплюючи собою якийсь простір (про світло, звук, запах, рідину, газ тощо).
1. (розм.) Напитися спиртного до стану сильного сп’яніння, втратити контроль над собою через надмірне вживання алкоголю.
2. (перен., розм.) Сильно втомитися, знесилитися від надмірної фізичної праці або інтенсивної діяльності.
1. Технологічна операція обробки деревини, металу, каменю тощо, що полягає у видаленні зайвого матеріалу, обрізанні країв або наданні заготовці потрібної форми за допомогою пили, верстата або іншого обладнання.
2. Результат такої операції — стан обробленої деталі або поверхні після пиляння.
1. Особа або організація, яка займається поширенням, розповсюдженням чого-небудь (інформації, товарів, видань тощо).
2. Технічний пристрій або елемент системи, призначений для розподілу, розповсюдження чого-небудь (наприклад, сигналу, рідини, повітря).
3. У біології — організм (найчастіше комаха, птах або ссавець), який сприяє поширенню насіння, спор, пилку або патогенів рослин.
1. (діал.) Те саме, що обпиловець — людина, яка займається обпилюванням чого-небудь, зокрема обробкою деревини пилкою.
2. (спец.) Різновид ручного столярного інструменту — невелика пилка з гострим кінцем та дрібним зубом, призначена для точного розпилювання та вирізання кривих ліній у дереві, фанері, пластику тощо; викрутна пилка, лабзик.
1. Жінка, яка займається розповсюдженням (розповсюджуванням) чого-небудь: інформації, друкованої продукції, товарів тощо.
2. (біол., мед.) Жінка або самка тварини, яка є носієм та переносником інфекції, збудника хвороби, але може не мати клінічних ознак захворювання.
1. Зробити поширеним, відомим серед багатьох людей; передати для загального відома, використання ачитання (наприклад, інформацію, знання, вірування).
2. Роздати, розподілити щось серед ряду осіб або на певній території, охопити чимось широке коло когось або велику площу (наприклад, листівки, товари, насіння).
3. У техніці, фізиці: спрямувати, направити потік, випромінювання тощо у різні боки, забезпечивши його рівномірне охоплення простору або поверхні.