обпиловка

[obpɪloʋkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Технологічна операція обробки деревини, металу, каменю тощо, що полягає у видаленні зайвого матеріалу, обрізанні країв або наданні заготовці потрібної форми за допомогою пили, верстата або іншого обладнання.

  2. Результат такої операції — стан обробленої деталі або поверхні після пиляння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обпиловка, р. обпиловки, д. обпиловці, з. обпиловку, о. обпиловкою, м. обпиловці, к. обпиловко

Більше записів