Древослів

Словник Української Мови

  • обрізки

    1. Зменшувальна форма від “обріз” — невеликий, короткий обріз чогось, зокрема обрізаного паперу, тканини, кінцівки деревини тощо.

    2. (у множині) Залишки, короткі шматочки матеріалу (паперу, тканини, шкіри, плівки, металу тощо), що утворилися після різання, обрізання основного матеріалу; відходи такого роду.

    3. (переносно, розм.) Уривки, короткі фрагменти інформації, думок, розмов тощо.

  • обрізковий

    1. Стосовний до обрізків (невеликих залишків матеріалу після розкрою), призначений для них або зроблений з них.

    2. У паперовій промисловості: такий, що виробляється з обрізків паперу або картону (наприклад, обрізковий картон).

  • ретируватися

    1. Відступити, відійти від противника, залишити позиції (переважно про організований відхід військ).

    2. Перен. Поступитися, відмовитися від чогось, відійти від активної діяльності, залишити поле діяльності.

  • обрізний

    1. Який стосується обрізки, призначений для неї або отриманий внаслідок неї.

    2. У палеографії та книгознавстві: такий, що має рівно обрізані, підрівняні краї (про книжковий блок, стоси паперу тощо).

    3. У поліграфії: такий, що має чітко окреслені, рівні краї без бахроми (про папір, картон).

  • ретитися

    1. (діал.) Тікати, відступати, швидко йти геть від когось або чогось, уникаючи небезпеки або неприємностей.

    2. (перен., розм.) Поступово зникати, відходити, вщухати (про явища, почуття тощо).

  • обрізок

    1. Невелика відрізана частина чогось (паперу, тканини, дроту тощо); уривок, шматок.

    2. Те саме, що обрізанець (розм.) — про людину невисокого зросту або про тварину з обрізаним хвостом, вухами.

    3. Техн. Деталь, заготовка або виріб, що отримані шляхом розрізання (обрізання) чогось на частини.

  • ретифізм

    1. Психічний розлад, при якому сексуальне збудження та задоволення досягаються через фетишизацію взуття, особливо жіночого.

    2. У ширшому сенсі — парафілія, що проявляється як статеве збочення, пов’язане з об’єктами або матеріалами, до яких належить одяг (панчохи, спідниці тощо), названа на честь французького авантюриста XVIII століття Ніколя Рестіфа де ла Бретонна, який у своїх творах детально описував таку поведінку.

  • обрізочний

    1. Прикметник, що стосується обрізки (дії за значенням дієслова “обрізати”) або призначений для неї.

    2. У паперовій промисловості та поліграфії — стосовний до обрізання країв паперу, друкованих аркушів; призначений для цієї операції (наприклад, обрізочний верстат, обрізочний ніж).

  • ретіарій

    1. У Стародавньому Римі — гладіатор, який бився зі сіткою (rete) та тризубцем або списом, намагаючись спочатку заплутати супротивника сіткою, а потім добити його.

    2. У зоології — павутинна залоза у павуків та деяких інших членистоногих, що виробляє павутинну нитку для плетення тенет, коконів тощо.

  • обрізувальний

    1. Призначений для обрізання, обрізування чогось; що служить для цієї операції.

    2. У техніці: стосовний до обробки матеріалів шляхом зрізання шару (наприклад, обрізувальний верстат, обрізувальний інструмент).