1. Різновид гвинтівки з укороченим стовбуром, що використовувався в кінці XIX — на початку XX століття, зокрема козаками.
2. Обрізана, укорочена частина чого-небудь (рідко).
3. У садівництві — обрізана гілка, пагін.
обріз
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
З-поміж хлопцевих ніг стирчав обріз, ніби націлений в небо. У дівчини між широко розкинутими ногами, так що було видно велику родиму пляму на внутрішній стороні стегна, стирчала соснова шишка, прикриваючи руде волоссячко її срамоти.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: іменник (однина) |