Словник Української
1. Речовина, що уповільнює або запобігає згортанню крові, використовується в медицині для лікування та профілактики тромбозів (наприклад, гепарин, варфарин).
2. Пристрій або технічний засіб, що запобігає утворенню накипу (солей жорсткості) у водонагрівальних системах, котлах тощо.
1. У статистиці та машинному навчанні — явище, коли дві або більше пояснювальних змінних в регресійній моделі мають високий ступінь лінійної залежності між собою, що ускладнює оцінку їх індивідуального впливу на залежну змінну та може призвести до нестабільності і ненадійності результатів моделювання.
2. У фізиці (зокрема, в оптиці чи квантовій механіці) — властивість або стан, при якому частинки, хвилі або вектори не є колінеарними, тобто не лежать на одній прямій або не поширюються в одному напрямку; протилежність колінеації.
1. Пов’язаний з Антикомінтернівським пактом, спрямований проти Комуністичного Інтернаціоналу (Комінтерну) або його діяльності.
2. Характерний для держав-учасниць Антикомінтернівського пакту (Німеччини, Японії, Італії та інших), їхньої політики чи ідеології, спрямованої проти комунізму та СРСР у період перед Другою світовою війною та під час неї.
1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість графа, яка полягає в тому, що будь-яка його максимальна незалежна множина вершин є також мінімальною домінуючою множиною; властивість бути антикомплементарним графом.
2. У біохімії та імунології — властивість або стан, при якому відбувається інгібування або нейтралізація дії комплементу (системи білків крові) антитілами або іншими факторами, що перешкоджають лізису клітин.
1. (у генетиці, біохімії) Про нуклеотидну послідовність або одноланцюгову молекулу ДНК чи РНК, яка є комплементарною (доповнювальною) до певної іншої молекули та може специфічно з нею зв’язуватися, але має протилежну орієнтацію (наприклад, 3’→5′ замість 5’→3′).
2. (у молекулярній біології) Про один із двох ланцюгів ДНК, який безпосередньо не використовується як матриця для синтезу іРНК, але є комплементарним до того ланцюга, який виконує цю роль (матричного).
Ідеологічна позиція, політична доктрина або сукупність поглядів, спрямованих на критику, заперечення та боротьбу з комуністичною ідеологією, політичною практикою та тоталітарними режимами комуністичного типу.
Суспільно-політичний рух, що виступає проти комуністичних ідей, їх втілення в державному устрої та соціально-економічних системах, зокрема проти диктатури, репресій, відсутності політичних свобод та централізованої планової економіки.
1. (у математиці, про бінарну операцію) Така, що зміна порядку операндів призводить до зміни знака результату; властивість операції, яка для будь-яких елементів a та b задовольняє умову: a ∘ b = – (b ∘ a).
Властивість бінарної операції, при якій зміна порядку операндів призводить до зміни знаку результату, тобто для елементів a та b виконується рівність: a ∘ b = −(b ∘ a).
1. У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та теорії груп: бінарна операція над двома об’єктами (наприклад, матрицями або операторами), яка дорівнює їхній сумі добутків у зворотному порядку мінус добуток у прямому порядку, тобто {A, B} = AB + BA. Це центральне поняття в алгебрах Лі та квантовій механіці.
2. У фізиці, зокрема в квантовій теорії поля: оператор або дужка, що визначає симетризований добуток операторів і є симетричним аналогом комутатора; антикомутатор двох операторів A і B позначається як {A, B} = AB + BA і виражає їхню антикомутаційну властивість.
1. У математиці, зокрема в теорії груп та алгебрі Лі — властивість бінарної операції, при якій зміна порядку операндів призводить до зміни знаку результату; антисиметричність операції. Наприклад, для операції комутатора [A, B] = AB − BA антикомутація означає, що [A, B] = −[B, A].
2. У фізиці, зокрема в квантовій механіці та теорії поля — фундаментальна властивість операторів створення та знищення для ферміонів, яка виражається антикомутаційними співвідношеннями: {A, B} = AB + BA = 0, де A та B — відповідні оператори. Це відображає принцип Паулі.