антикомутатор

Значення

1. (Математика) –

   У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та теорії груп: бінарна операція над двома об’єктами (наприклад, матрицями або операторами), яка дорівнює їхній сумі добутків у зворотному порядку мінус добуток у прямому порядку, тобто {A, B} = AB + BA. Це центральне поняття в алгебрах Лі та квантовій механіці.

2. (Фізика) –

   У фізиці, зокрема в квантовій теорії поля: оператор або дужка, що визначає симетризований добуток операторів і є симетричним аналогом комутатора; антикомутатор двох операторів A і B позначається як {A, B} = AB + BA і виражає їхню антикомутаційну властивість.

Правопис та відмінювання