Значення
- (Математика) –
У математиці, зокрема в теорії графів — властивість графа, яка полягає в тому, що будь-яка його максимальна незалежна множина вершин є також мінімальною домінуючою множиною; властивість бути антикомплементарним графом.
- (Біологія) –
У біохімії та імунології — властивість або стан, при якому відбувається інгібування або нейтралізація дії комплементу (системи білків крові) антитілами або іншими факторами, що перешкоджають лізису клітин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. антикомплементарність, р. антикомплементарності, д. антикомплементарності, з. антикомплементарність, о. антикомплементарністю, м. антикомплементарності, к. антикомплементарносте