Кашоварити — готувати їжу, особливо кашу, у польових умовах у великому казані; застосовується переважно щодо діяльності військових кухарів (кашоварів).
Кашоварити — перен., розм. невміло, непрофесійно готувати; робити щось неакуратно або кепсько.
Словник Української Мови
Кашоварити — готувати їжу, особливо кашу, у польових умовах у великому казані; застосовується переважно щодо діяльності військових кухарів (кашоварів).
Кашоварити — перен., розм. невміло, непрофесійно готувати; робити щось неакуратно або кепсько.
1. Застаріла назва професії кухаря, який спеціалізувався на приготуванні каш та інших страв з круп.
2. Історична назва військового чи походного кухаря, особливо в козацькому війську або царській армії.
3. Рідкісне, історичне позначення великого казана або мідного посуду для варіння каші на велику кількість людей (наприклад, для війська).
1. Той, хто варить або продає кашу; кашовар.
2. Застаріла назва посуду для варіння каші (зазвичай глиняного горщика).
3. Прізвисько мешканця села Кашників на Волині.
1. Розмовна назва оцінки “2” (два бали) у п’ятибальній системі оцінювання знань у навчальних закладах, що означає незадовільний рівень.
2. У карткових іграх — карта, що має два знаки (очки) однієї з мастей; двійка.
Кашнерек — власна назва невеликого села в Польщі, розташованого в Люблінському воєводстві, Більського повіту, ґміни Біла Підляська.
1. Який має дві зігнуті ділянки або два вигини; подвійно зігнутий.
2. У біології (про роги, дзьоби тощо): який має два вигини, два зігнуті відрізки.
1. Невеликий шарф або хустка, яку носять на шиї для захисту від холоду, переважно з тонкої вовняної або шовкової тканини.
2. Застаріла назва шарфа або хустки взагалі.
1. Який має дві зяброві дуги або дві пари зябер (про риб та деяких інших водних тварин).
2. Який належить до підкласу хрящових риб (Chondrichthyes), що характеризуються наявністю п’яти-семи пар зябрових щілин, відкритих назовні, та відсутністю зябрових кришок (у науковій номенклатурі: Elasmobranchii).
1. Народ, що проживає переважно в індійському штаті Джамму та Кашмір, а також на сусідніх територіях Пакистану; представник, представниця цього народу.
2. Індоарійська мова народу кашмірі, одна з офіційних мов індійського штату Джамму та Кашмір.