1. Обмотати, обгорнути щось навколо чогось, туго обв’язати.
2. Перен., розм. Швидко вбрати, одягнути в щось, накинути одяг.
3. Розм. Обманути, перехитрити когось, ввести в оману.
Словник Української Мови
1. Обмотати, обгорнути щось навколо чогось, туго обв’язати.
2. Перен., розм. Швидко вбрати, одягнути в щось, накинути одяг.
3. Розм. Обманути, перехитрити когось, ввести в оману.
1. (розм.) Швидко, спритно одягнутися, закутатися в одяг, щоб зігрітися або захиститися від негоди.
2. (перен., розм.) Несподівано з’явитися, прибути кудись; обернутися.
1. (про групу людей) Взаємно пограбувати один одного, зазнати грабунків з боку декількох осіб.
2. (рідко) Розтратити, витратити своє майно внаслідок марнотратства або нещасного випадку.
1. Розпочинати гру, починати грати (про музичний твір, виконавців тощо).
2. Розігрувати, виконувати музичний твір, інтерпретувати його за допомогою інструменту або голосу.
3. Розважатися, веселитися, забавлятися (застаріле або діалектне).
1. (діал.) Різко, з силою кинути, шпурнути щось важке або громіздке; обернути, перекинути.
2. (перен., діал.) Різко, несподівано відкинути, відштовхнути когось або щось; скинути з себе.
1. Розпочати грати з великим ентузіазмом, захопленням, відчути азарт, повною мірою виявити свою майстерність або здібності в грі (спортивній, музичній, азартній тощо).
2. Розпочати активну, енергійну діяльність; розгорітися, захопитися якоюсь справою.
3. Розігнатися, набрати швидкість (про механізм, транспортний засіб).
1. Різко, з силою повернутися, обернутися, зробити круговий рух тілом або його частиною.
2. Перен., розм. Швидко змінити свої погляди, наміри або ставлення до когось, чогось; різко перекинутися на іншу позицію.
Який стосується реоскопії — методу визначення швидкості течії рідини за допомогою спеціального приладу (реоскопа).
1. Дія за значенням дієслова “окручувати” — обертання, обмотування чогось навколо чогось іншого, намотування.
2. (у техніці) Процес нанесення захисного або ізоляційного шару шляхом щільного обмотування матеріалом (наприклад, дротом, стрічкою, волокном) навколо основи.
1. Електричний пристрій, що складається з резистора зі змінним опором, призначений для регулювання сили струму або напруги в електричному колі шляхом зміни його електричного опору.
2. У техніці — резистор, опір якого можна плавно змінювати в певних межах, зазвичай за допомогою повзункового контакту, що переміщається по струмопровідній поверхні.