Древослів

Словник Української Мови

  • оксадіазол

    Оксадіазол — органічна сполука, п’ятичленний гетероцикл, що містить у циклі два атоми азоту та один атом кисню, є похідним діазолу; використовується в хімічному синтезі.

  • реотропізм

    1. (біол.) Здатність організмів або їхніх частин (наприклад, коріння рослин) рости або рухатися у напрямку, протилежному потоку води, або орієнтуватися щодо нього; від’ємний гідротропізм.

    2. (фіз.) Явище зміни властивостей речовини (наприклад, в’язкості) під дією руху, течії.

  • оксазил

    {{ $json.Desc_final }}

  • реофіл

    Реофіл — організм, що пристосований до життя у проточній воді (річках, струмках) і віддає перевагу сильній течії.

    Реофіл — організм (рослина, тварина або мікроорганізм), що мешкає виключно або переважно на швидкій течії у річках і струмках і не зустрічається у стоячих водоймах.

  • оксазин

    Оксазин — гетероциклічна сполука, шестичленний ароматичний цикл, що містить у своєму складі атоми кисню та азоту; є основою для класу барвників і фарбувальних речовин (оксазинових барвників).

  • реофільний

    1. (Біол., екол.) Про організми, що пристосовані до життя у воді зі швидкою течією (наприклад, у річках, струмках).

    2. (Біол., екол.) Про організми, що віддають перевагу життю у воді зі швидкою течією.

  • оксамід

    1. Хімічна сполука, амід щавлевої кислоти, що використовується в органічному синтезі.

    2. Рідкісна вживана назва для діаміду щавлевої кислоти (оксаламіду).

  • оксана

    1. Жіноче особове ім’я грецького походження, український відповідник імені Ксенія (від грец. ξενία — «гостинність», «прихильність до гостей»).

    2. Рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.

  • реофіт

    Реофіт — водна рослина, що пристосована до життя в річках, струмках або інших водоймах зі швидкою течією; зазвичай має міцно прикріплену до дна кореневу систему, гнучке стебло та вузькі, часто розсічені листки, здатні протистояти потоку води.

    Реофіт — організм (рослина, тварина або мікроорганізм), що мешкає виключно або переважно у водоймах зі швидкою течією.

  • реофіти

    1. Рослини, пристосовані до життя в швидкоплинних водоймах (річках, струмках) або на місцях, що регулярно затоплюються повінню; протистоять механічній дії течії завдяки гнучким стеблам, міцному корінню або іншим особливостям будови.

    2. (У зоології) Тварини, що мешкають у швидкоплинних водоймах і пристосовані до постійної течії.