• затамовуватися

    1. Переставати рухатися, завмирати, припиняти діяльність на певний час.

    2. Припинятися, переставати діяти, функціонувати (про процеси, явища).

    3. Тривалий час залишатися в незмінному стані, не розвиватися.

  • затамовувати

    1. Примушувати когось замовкнути, перешкоджати висловлюванню; намагатися приховати, зробити непомітним (про почуття, звук тощо).

    2. У техніці: частково або повністти перекривати переріз трубопроводу, каналу тощо для регулювання потоку рідини, газу.

  • затамовуваний

    1. (про об’єкт, явище) Такий, що його навмисно приховують, замовчують або не дають йому розголосу; той, що залишається в таємниці, не афішується.

    2. (про почуття, реакцію) Такий, що його стримують, не дають проявитися повною мірою; придушений, утриманий.

  • затамованість

    Стан, коли щось (часто — емоції, почуття, енергія) є пригніченим, стриманим, ув’язненим всередині, не знаходить вільного виходу або вияву.

  • затамовано

    1. У спосіб, що передбачає придушення, зупинення або обмеження чогось; так, що щось було затамувано.

    2. У стані прихованості, непомітності або збереження всередині; так, що щось утримується від виявлення.

  • затамований

    1. Який перебуває у стані тимчасової припинення або затримки дії, розвитку, руху; призупинений, загальмований.

    2. Який стримується, не виявляється повною мірою; приглушений, приборканий (про почуття, емоції, реакцію).

    3. Техн. Який має тамувальний пристрій або спеціально обладнаний для гальмування, стримування руху.

  • заталапатися

    1. Розмовне. Заплутатися, збентежитися, втратитися від несподіваності, поспіху або збудження.

    2. Розмовне. Захопитися, зайнятися чимось надто інтенсивно, з великим ентузіазмом, часто до виснаження.

  • заталапати

    1. Розмовне. Швидко, недбало або невміло схопити щось руками, зачіпити, торкнутися; зачіпати.

    2. Розмовне, переносне. Почати обговорювати, згадувати щось у розмові, часто з відтінком недоброзичливості або зневаги; “чіплятися” словами.

  • заталапаний

    1. Який має ознаки талапа — неохайний, нечепурний, брудний, занедбаний (про людину або її вигляд).

    2. Забруднений, заляпаний, пошарпаний (про предмет, одяг тощо).

    3. (Перен.) Заплутаний, недоладний, неохайно зроблений (про думки, справу, текст).

  • заталанитися

    1. (розм.) Почати таланити, тобто мати успіх, щастити; стати вдалим, пощастити.

    2. (перен., рідк.) Знайти свій талан, здібності; розкритися, проявити себе в якійсь справі.