1. Переставати рухатися, завмирати, припиняти діяльність на певний час.
2. Припинятися, переставати діяти, функціонувати (про процеси, явища).
3. Тривалий час залишатися в незмінному стані, не розвиватися.
Словник Української Мови
1. Переставати рухатися, завмирати, припиняти діяльність на певний час.
2. Припинятися, переставати діяти, функціонувати (про процеси, явища).
3. Тривалий час залишатися в незмінному стані, не розвиватися.
1. Примушувати когось замовкнути, перешкоджати висловлюванню; намагатися приховати, зробити непомітним (про почуття, звук тощо).
2. У техніці: частково або повністти перекривати переріз трубопроводу, каналу тощо для регулювання потоку рідини, газу.
1. (про об’єкт, явище) Такий, що його навмисно приховують, замовчують або не дають йому розголосу; той, що залишається в таємниці, не афішується.
2. (про почуття, реакцію) Такий, що його стримують, не дають проявитися повною мірою; придушений, утриманий.
Стан, коли щось (часто — емоції, почуття, енергія) є пригніченим, стриманим, ув’язненим всередині, не знаходить вільного виходу або вияву.
1. У спосіб, що передбачає придушення, зупинення або обмеження чогось; так, що щось було затамувано.
2. У стані прихованості, непомітності або збереження всередині; так, що щось утримується від виявлення.
1. Який перебуває у стані тимчасової припинення або затримки дії, розвитку, руху; призупинений, загальмований.
2. Який стримується, не виявляється повною мірою; приглушений, приборканий (про почуття, емоції, реакцію).
3. Техн. Який має тамувальний пристрій або спеціально обладнаний для гальмування, стримування руху.
1. Розмовне. Заплутатися, збентежитися, втратитися від несподіваності, поспіху або збудження.
2. Розмовне. Захопитися, зайнятися чимось надто інтенсивно, з великим ентузіазмом, часто до виснаження.
1. Розмовне. Швидко, недбало або невміло схопити щось руками, зачіпити, торкнутися; зачіпати.
2. Розмовне, переносне. Почати обговорювати, згадувати щось у розмові, часто з відтінком недоброзичливості або зневаги; “чіплятися” словами.
1. Який має ознаки талапа — неохайний, нечепурний, брудний, занедбаний (про людину або її вигляд).
2. Забруднений, заляпаний, пошарпаний (про предмет, одяг тощо).
3. (Перен.) Заплутаний, недоладний, неохайно зроблений (про думки, справу, текст).
1. (розм.) Почати таланити, тобто мати успіх, щастити; стати вдалим, пощастити.
2. (перен., рідк.) Знайти свій талан, здібності; розкритися, проявити себе в якійсь справі.