Ауле — жіночий рід. Просторі приміщення загального призначення в житлі, навколо якого розташовувалися інші кімнати. Такий принцип планування виник у XV столітті венеційської житлової архітектури.

Аул — чоловічий рід. Термін, яким позначають село у низки тюркомовних народів Середньої Азії та Кавказу. У цитаті з праці А. Лаговського (1905) зазначається, що нових поселень на місці колишніх черкеських аулів тоді було мало. У творі З. Тулуба (1957) описуються аули з коричневими черепичними дахами, розкидані вздовж балок.

1. У міфах Стародавньої Греції – божество, що уособлювало повітря та легкий вітер.

2. Явище в оптиці, що проявляється як сяюче коло навколо світлового джерела.

3. Уявне силове поле, нібито породжуване живою істотою; синонім до поняття «біополе».

4. У розмовній мові – про непереборний психологічний вплив людини на оточення або про атмосферу, яка мимоволі виникає навколо неї.

5. У медицині – специфічний попередній стан перед епілептичним, істеричним чи подібним нападом (його ознаками можуть бути гарячка, тривога, незвичайні смакові чи нюхові відчуття, дискомфорт у черевній порожнині, запаморочення тощо).

Органічна речовина, що має інтенсивний жовтий колір та здатність викликати ракові захворювання.

Ця морська безхребетна тварина має студенисте тіло і належить до класу сцифоїдних медуз. Її раціон складається з дрібних планктонних організмів. Аурелія є одним із найпоширеніших видів у морських і океанічних водах помірного кліматичного поясу.

Хімічна сполука, що є сіллю, в аніоні якої міститься золото зі ступенем окиснення +1.

Речовина, утворена золотом у його одновалентному стані.

Сплави на основі золота, що застосовуються в стоматології для протезування зубів.

Аурометрія — це спосіб вимірювання біополя людини, що дає змогу візуалізувати порушення його цілісності, визначити відхилення в роботі органів та систем організму, а також встановити джерело виникнення хвороби.