затамовуваний
[zɑtɑmoʋuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
(про об’єкт, явище) Такий, що його навмисно приховують, замовчують або не дають йому розголосу; той, що залишається в таємниці, не афішується.
-
(про почуття, реакцію) Такий, що його стримують, не дають проявитися повною мірою; придушений, утриманий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затамовуваний, р. затамовуваного, д. затамовуваному, з. затамовуваного, о. затамовуваним, м. затамовуванім