Звіринка — власна назва, що позначає невеликий зоопарк, мініатюрний звіринець або окремий закритий комплекс для утримання та демонстрації диких тварин, часто у складі більшого парку, садиби чи заповідника.

Звіринка — історична або архітектурна назва окремої споруди чи території в резиденціях (наприклад, царських, гетьманських), призначеної для полювання або утримання мисливських тварин.

Звіринка — розмовна назва невеликої клітки, вольєра або приміщення для утримання окремих диких або екзотичних тварин у приватних господарствах.

1. Історична назва місця, де утримують диких тварин для показу; сучасний аналог — зоопарк або зоологічний парк.

2. Переносно — про хаотичне, шумне зібрання людей або про середовище, де панують жорстокість та грубість.

3. Власна назва історичної місцевості у Києві, де колись розташовувалися княжі мисливські угіддя та звіринці.

1. Збірна назва для диких тварин, переважно ссавців, що мешкають у певній місцевості; тваринний світ, фауна.

2. Заст. Мисливська здобич, дичина.

3. Перен., зневажл. Про жорстоких, нелюдських або дуже брудних людей.

1. Зменшувально-пестливе від слова “звір” — невелика тварина, часто дика або екзотична, що викликає захоплення або ніжність.

2. (переносно, розмовне) Про хитрого, спритного, вправного чоловіка, часто з відтінком захоплення.

3. (діал.) Молодий, недосвідчений звір.

1. Зменшувально-пестливе від “звіреня” — дитинча звіра, маленька тварина.

2. (переносно, пестливо) Про маленьку, жваву дитину або кохану людину.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко, заст.) Молоде, недосвідчене або жорстоке звіря; тварина, що звіріє.

1. Дія за значенням дієслова “звірити” — порівняння, перевірка точності, відповідності одного іншому (наприклад, звірення даних, звірення списків).

2. У бухгалтерському обліку — процедура встановлення відповідності сум, зазначених у різних документах або регістрах, для підтвердження їхньої правильності (наприклад, звірення взаєморозрахунків).

3. У техніці та метрології — перевірка та налаштування приладів, механізмів або систем шляхом порівняння з еталоном для забезпечення їхньої правильної роботи.