Словник Української Мови
Виклацуватися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та означає старанно, з великими зусиллями, а іноді й з надмірним напруженням намагатися щось зробити, виконати якусь роботу або досягти мети, часто виснажуючи себе.
У переносному значенні може означати довести себе до крайньої втоми, повного знесилення в результаті інтенсивної та напруженої діяльності.
Дейтонімфа — у зоології: третя стадія розвитку личинки у деяких кліщів (акариформних), яка настає після протонімфи та перед стадією тритонімфи або дорослої особини; має чотири пари ніг.
1. Виконувати кльоци (різкі, ривкоподібні рухи ногами) під час танцю, особливо в українському народному танці.
2. Переносно: робити щось швидко, енергійно, з азартом; кльоцати.
1. Місто в США, штат Огайо, відоме як батьківщина авіаційних піонерів братів Райт та важливий центр авіаційних досліджень і промисловості.
2. Скорочена назва Дейтонських мирних угод, підписаних у 1995 році в американському місті Дейтон, які завершили Боснійську війну та визначили конституційний устрій Боснії і Герцеговини.
1. Розповісти, викласти щось у послідовності, детально; виклавши, пояснити.
2. Розташувати, покласти щось десь (зазвичай у певному порядку або у великій кількості).
3. Віддати всі сили, здібності для досягнення чогось; працювати на межі можливостей.
Дейтомерит — рідкісний мінерал, водний сульфат магнію та натрію (Na₂Mg(SO₄)₂·5H₂O), що утворює прозорі або білі кристали.
1. Розмістити, розташувати щось на поверхні або в певному порядку.
2. Розповісти, пояснити, викласти щось послідовно (наприклад, думки, факти, теорію).
3. Покласти, насипати, налити щось кудись (частіше у значенні заповнити простір).
4. Витратити, віддати певну суму грошей на щось (розмовне).
5. Покрити поверхню чимсь, облицювати (наприклад, викласти стіну кахлем).
Дейтерій — стабільний важкий ізотоп водню з атомною масою 2, ядро якого (дейтрон) складається з одного протона та одного нейтрона; позначення: D або ²H.
1. (Про будівлю, споруду) Покритий викладками, облицьований (переважно кахлями, керамічною плиткою).
2. (Про предмет) Такий, що має викладки, оздоблений вставками з іншого матеріалу.
1. (у фізиці, хімії) Процес заміни атомів водню в молекулах органічних сполук на атоми важчого ізотопу водню — дейтерію.
2. (у біохімії, медицині) Метод мічення молекул за допомогою введення дейтерію для простеження їх метаболізму або розподілу в організмі.