• брутальність

    1. Властивість або стан брутального; груба, нестримана сила, жорстокість, відверта агресивність у поведінці, вчинках або ставленні.

    2. У мистецтві та архітектурі — навмисна демонстрація сирих, необроблених матеріалів (наприклад, бетону, цегли), що створює враження масивності, суворості та відвертості форми.

    3. Перен. Різка, позбавлена будь-якої делікатності, іноді навіть образлива прямолінійність у висловлюваннях або манерах.

  • брусяка

    1. Рідкісна назва мінералу, що є різновидом кварцу або яшми, зазвичай червонуватого або бурого кольору, інколи з білими прожилками; синонімічне до брусу або яшми.

    2. Застаріла назва для шматка або колоди твердого дерева, зокрема дуба, яке використовувалося для виготовлення деревного вугілля або в будівництві.

  • бруствер

    1. Насип або стінка з землі, каміння, дерева тощо на фортифікаційній споруді (валі, окопі, траншеї), призначена для захисту від вогню противника та спостереження за полем бою.

    2. Верхній край, обвід котла, резервуара або іншої ємності, що виступає над його поверхнею.

  • брусся

    1. Застаріла назва міста Брюссель, столиці Бельгії, що вживалася в українській мові до середини XX століття.

    2. У переносному значенні — синонімічне позначення Європейського Союзу або його інституцій, аналогічно до вживання слова “Брюссель” в сучасній політичній лексиці.

  • брусочок

    1. Зменшувальна форма до слова “брусок”: невеликий за розміром брусок, компактний прямокутний предмет, часто зі скошеними краями.

    2. (кулінарія) Невеликий, зазвичай прямокутний шматочок їстівної маси (наприклад, шоколаду, маргарину, карамелі, сиру тощо), що продається у такій формі або нарізається для споживання.

    3. (техніка) Деталь, пристрій або заготовка у формі невеликого бруска (наприклад, абразивний брусочок для заточування, брусочок для паяння).

  • брусок

    1. Невеликий прямокутний брусок твердого матеріалу (мила, абразивного матеріалу, косметичного засобу тощо), призначений для певного використання.

    2. Те саме, що брус; невелика обтесана колода або обрізана прямокутна дерев’яна деталь, зазвичай з квадратним або прямокутним перерізом.

    3. Розм. Зменшливо-пестлива форма до слова “брус”.

  • брусовик

    1. Рідкісний вид грибів родини болетових (Boletus edulis), що має міцну, щільну ніжку та каштаново-коричневу шапку, ціниться за високі смакові якості; синонім — білий гриб сосновий.

    2. Розмовна назва для будь-якого їстівного гриба з родини болетових, що має міцну, потовщену ніжку, схожу на брус (наприклад, моховика, піддубника).

    3. У мисливській термінології — старий, досвідчений самець оленя, кабана або іншої великої дичини з міцними, потужними рогами або іклами, що нагадують брус.

  • брусничник

    1. Зарості брусниці (рослини виду Vaccinium vitis-idaea), місце, де вона росте у великій кількості.

    2. Напій (чай, відвар, настій), приготований з ягід або листя брусниці, що має лікувальні або тонізуючі властивості.

    3. Народна назва місяця вересня в деяких регіонах України, пов’язана з сезоном збирання брусниці.

  • брусниця

    1. Багаторічна вічнозелена рослина родини брусничних з дрібними червоними ягодами, що росте в хвойних лісах; ягоди цієї рослини, які вживаються в їжу та мають лікувальні властивості (Vaccinium vitis-idaea).

    2. Народна назва кількох видів рослин з червоними або чорними ягодами, зокрема, барвистого виду ожини (род Rubus) або журавлини болотної (Vaccinium oxycoccos).

  • брусницеві

    1. Родина рослин (Vacciniaceae) класу дводольних, до якої належать вічнозелені чагарники, чагарнички та невеликі дерева з їстівними ягодами, зокрема брусниця, чорниця, журавлина та інші.

    2. Застаріла назва родини вересових (Ericaceae), до якої сучасна ботаніка зараховує рід брусниця (Vaccinium).