бруствер

1. Насип або стінка з землі, каміння, дерева тощо на фортифікаційній споруді (валі, окопі, траншеї), призначена для захисту від вогню противника та спостереження за полем бою.

2. Верхній край, обвід котла, резервуара або іншої ємності, що виступає над його поверхнею.

Приклади вживання

Приклад 1:
Підбадьорені цим, батальйонерки з криками й чисто жіночим вереском почали дертися на бруствер шанцю. Жанна й Франя теж видерлись на бруствер.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |