drevosliv.com

Словник Української

  • аранжуватися

    1. Музичний термін: надавати музичному твору певного звучання шляхом його обробки, інструментування, пристосування для виконання іншим, ніж оригінал, складом виконавців або іншим музичним інструментом.

    2. Улаштовувати, організовувати щось зручним чи прийнятним чином; домовлятися про умови, приходити до згоди.

    3. Розміщувати, компонувати, розташовувати елементи чого-небудь (наприклад, предмети в інтер’єрі, квіти у букеті) з метою досягнення гармонійного, естетичного вигляду.

    4. Застосовуватися, пристосовуватися до обставин, умов, знаходити спосіб влаштувати свої справи.

  • арапій

    1. (історичне) Те саме, що арап: темношкіра людина з Африки; негр.

    2. (переносне значення, розмовне) Про людину з дуже смаглявим, засмаглим обличчям.

  • арапський

    1. Стосунний до арабів, пов’язаний з арабськими народами, їхньою культурою, мовою або територією проживання; властивий арабам.

    2. Стосунний до Аравійського півострова або прилеглих регіонів, де переважає арабська культура; аравійський.

    3. У переносному значенні: дуже темний, чорний (зазвичай про колір обличчя, волосся).

  • арара

    1. Великий яскраво забарвлений папуга з довгим хвостом, що поширений у тропічних лісах Південної Америки; представник родів Ara, Anodorhynchus та інших споріднених родів родини папугових.

    2. Назва міста в Бразилії, штат Параїба.

    3. Назва муніципалітету в Бразилії, штат Пара.

  • араші

    1. (в іранській міфології) злі духи, демони, що протистоять добрим божествам (ахурам); втілення зла, брехні та руйнації.

    2. (переносно, книжн.) ворожий, згубний початок; втілення підступності або знищення.

  • арба

    1. Двоколісний або чотириколісний високий віз, що використовується для перевезення вантажів у народів Середньої Азії, Кавказу, Криму.

    2. Застаріла назва великого воза з плетеними боковинами, який використовувався в Україні, зокрема на півдні, для перевезення сіна, соломи, зерна та інших сипучих вантажів.

  • арбалетник

    1. Воїн, озброєний арбалетом, стрілець, який використовує цю зброю (переважно в середньовіччі).

    2. Рідкісне позначення самого арбалета як зброї.

  • арбітражер

    1. Особа, яка професійно займається арбітражем — здійснення одночасних купівлі та продажу одного й того ж активу (наприклад, валюти, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.

    2. У праві: особа, яка виступає арбітром (третейським суддею) у процесі врегулювання спорів поза державним судом.

  • арбітрування

    1. Процес розгляду та вирішення спорів, конфліктів або суперечок незалежною стороною (арбітром, третейським судом) поза системою державних судів, зазвичай на основі досягнутої сторонами угоди.

    2. У фінансовій та торговельній сфері — операція, що полягає в одночасній купівлі та продажу одного й того ж активу (валют, цінних паперів, товарів) на різних ринках з метою отримання прибутку завдяки різниці в цінах.

  • арбовірусний

    1. (мед.) Пов’язаний з арбовірусами — вірусами, що передаються переважно через укуси кровосисних комах (кліщів, комарів) і викликають у людини та тварин захворювання, такі як кліщовий енцефаліт, гарячка денге, жовта гарячка тощо.

    2. (біол.) Стосовний до групи РНК-вмісних вірусів, які зберігаються в природі за циклу, що включає членистоногих-переносників та хребетних тварин.